Сан-Лоре́нсо () — місто в Аргентині, у провінції Санта-Фе, центр департаменту Сан-Лоренсо. Знаходиться на північній околиці міста Росаріо, з яким зв'язане залізницями та автошляхами, є містом-супутником агломерації Великий Росаріо.
Історія
1720 року Товариство Ісуса збудувало у цій місцевості місію, названу Сан-Мігель-де-Карканьяль (). Монахи-місіонери жили переважно натуральним господарством. Деякі будівлі місії знаходилися біля витоку річки Сан-Лоренсо.
30 жовтня 1768 року указом короля Карлоса III єзуїти були відкликані з американських колоній. Місія Сан-Мігель перейшла під юрисдикцію Ради священнослужителів Санта-Фе і 1774 року була продана з торгів.
1 січня 1780 року каплиця Сан-Мігель старої місії перейшла до рук невеличкої групи францисканців. 1790 року францисканцям були подаровані й навколишні землі. 6 травня 1796 року монахи переїхали до нової будівлі — монастиря святого Карло Борромео, навколо якої й виросло місто Сан-Лоренсо.
Точна дата заснування Сан-Лоренсо невідома, але Муніципальна рада 1984 року вирішила вважати офіційним днем створення міста 6 травня 1796 року. Цього дня до міста прибули проповідники-францисканці, які розпочали проповідь Євангелія у цій місцевості.
Біля міста 3 лютого 1813 року відбулася історично важлива битва, в якій борці за незалежність Аргентини під керівництвом Хосе де Сан-Мартіна перемогли війська іспанської корони. Це була перша битва у війні за незалежність Аргентини і єдина під керівництвом Сан-Мартіна, яка проходила на території, котра входить до сучасної Аргентини. У Сан-Лоренсо є музей, присвячений цій битві, який знаходиться у Монастирі Сан-Карлос (збудований у XVIII ст). 25 травня 1965 року у місті було встановлено пам'ятник генералу Сан-Мартіну.
У Сан-Лоренсо була відкрита перша державна школа після Травневої Революції 1810 року.
12 квітня 1819 року у Монастирі Сан-Карлос було підписано перемир'я між Мануелем Бельграно і Естаніслао Лопесом.
1840 року у місті була переможена французька ескадра, яка намагалася піднятися по Парані.
16 січня 1846 року генерал Лусіо Норберто Мансілья зустрівся у бою із військами роялістів біля монастиря Сан-Карлос.
Економіка
Місто розташоване на правому березі річки Парана і має річковий порт, який є головним постачальником доходів і робочих місць Сан-Лоренсо.
Портовий комплекс Сан-Лоренсо — Сан-Мартін () — це група приватних терміналів і пристаней, з яких відвантажуються зернові, субпродукти, олійні культури, паливо, нафта та інша гірнича сировина, хімікати з центру, узбережжя і північного заходу Аргентини. Порт є найбільшим експортним центром країни — на нього припадає 39,2% аргентинського експорту зернових і олійних культур. Глибина води порту становить близько 11 метрів.
У порту Сан-Лоренсо також діє митниця.
Клімат
Населення Динаміка чисельності населення http://www.mininterior.gov.ar/municipios/masinfo.php?municipio=SFE296:
Туристичні принади
Місто Сан-Лоренсо має такі туристичні принади: Історичний музей Монастир Святого Карло Борромео () — колишній францисканський монастир у колоніальному стилі, збудований 1792 року замість каплиці єзуїтів на березі річки Карканья. Перед битвою при Сан-Лоренсо у монастирі жив Хосе де Сан-Мартін і його військо. Також комплекс включає церкву 1807 року, збудовану архітектором Хуаном Баутістою Сагісмундо. Зараз у будівлях монастиря функціонує музей, який має експозиції релігійного мистецтва, а також присвячені історії самого храму і роботі францисканців, кладовище, де поховані солдати, які загинули у битві при Сан-Лоренсо, кімната-музей Сан-Мартіна тощо. 2 жовтня 1940 року монастир було визнано національною пам'яткою. Поле битви при Сан-Лоренсо і пам'ятник полеглим у ній (), який також визнано національною пам'яткою.
Видатні особи У Сан-Лоренсо народилися такі відомі люди: Леандро Грімі — аргентинський футболіст, який грав за клуби Аргентини, Італії, Португалії Хав'єр Маскерано — аргентинський футболіст, півзахисник іспанської «Барселони» і капітан національної збірної Аргентини, дворазовий олімпійський чемпіон (2004 і 2008).
Посилання
Офіційний сайт міста Інформація про місто
Примітки