Валльзее-Зіндельбург () — ярмаркова громада в Австрії, у федеральній землі Нижня Австрія, округ Амштеттен. Населення — 2225 осіб (2025).

Географія

Громада розташована на висоті 275 метрів над рівнем моря за координатами 48°09′58″ пн. ш. 14°43′02″ сх. д., у північно-західній частині Моствіртеля у Нижній Австрії, на південь від Західного автобану на річці Дунай. За даними Статистичного управління Австрії в 2021 році площа становила 25,93 км², з чого придатної до заселення було 74,9%, заселеної — 21,3%.

Сусідні громади

Історія Археологічні знахідки на території муніципалітету доводять, що Валльзее та Зіндельбург були заселені вже в кам'яному віці. Історіографія Валльзее починається з римських часів, коли ця територія входила до складу провінції Норик. Нижче сучасної ринкової площі знаходяться залишки допоміжного форту розміром 200×160 м (знахідки знаходять в місцевому Римському музеї). У 1295—1296 рр. тут повстало австрійське дворянство, очолюване Конрадом фон Зоммерау, який перебував у сусідньому замку Зоммерау і ворогував у регіоні, проти герцога Альбрехта I. Після придушення повстання народ Зоммерау втратив усі феодальні володіння, а Генріх I фон Вальдзе–Валтзе отримав у володіння Зоммерау та Зіндельбург. В 1301 року був побудований замок, який існує до сьогодні. У 1368 році замок отримав назву «Nieder Wallsee», щоб відрізнити його від замку Oberwalllsee у Верхній Австрії, який був побудований в 1364 році. Водночас із замком було перебудовано ринок і обладнано костел, про що документально свідчить 1362 рік. У XIV столітті Валльзее також отримав права на ринок. Про колишню торгівлю сіллю нагадує «Соляний дім» у місті. Використання ринкової печатки зафіксовано приблизно з 1620 року. На 1631 році зображені жорна та чудовисько над стилізованими дунайськими хвилями. Приблизно з 1500 до 1895 року під скелею замку з пісковика працювала фабрика жорен, яка доставляла до Угорщини та Чорного моря і разом із кар'єром жорен Шерера формувала центр центральноєвропейського виробництва жорен. Цех жорен опікувався також костелом Св. Анни, який був відомий як «кам'яна каплиця» (сьогодні філіальний костел). Після 1945 року річка Дунай визначила економічний розвиток, зокрема через судноплавну компанію Brandner і будівництво великої Дунайської електростанції.

Символіка

Перший герб міста датується XIV століттям. Він має чорно–біло–чорний щит з літерами «MW» над ним. Зображення цього можна знайти над південною брамою Зіндельбурзького костелу. З 1657 року використовувалася печатка із зображенням риби та жорна, причому жорна вказували на місцеве виробництво жорен. Спочатку рибу зображували над жорнами, а з XIX століття над рибою розташовані жорна.

Архітектурні та культурні пам'ятки

Економіка та інфраструктура У 2001 році налічувалося 66 робочих місць несільськогосподарського призначення, 98 підприємств сільського господарства та лісового господарства. За даними перепису населення 2001 року кількість працюючих за місцем проживання становила 891 чоловік. Рівень зайнятості у 2001 році становив 45 %. У 2003 році в районі в середньому налічувалося 215 безробітних.

На річці Дунай діє гідроелектростанція Валльзеее–Міттеркірхен, побудована в 1965—1968 рр. Потужність 210 мегават відповідає середньому виробленню електроенергії 10 австрійськими гідроелектростанціями на Дунаї. У той же час між мостами Маутхаузен і Грейн було створено річковий перехід, кожен на відстані приблизно 15 км. Електростанція Валльзеее–Міттеркірхен має щорічну стандартну потужність 1318,8 ГВт/год, що покриває близько двох відсотків потреб Австрії в електроенергії.

У сфері освіти є початкова та нова середня школи.

Демографія 2023 року в громаді мешкало 2188 осіб в 794 домогосподарствах, іноземців було 6,1% (у т.ч. 4,0% громадяни країн ЄС та ЄАВТ, 0,3% — України). За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 16,6% — особи молодші 15 років, 62,3% — особи у віці 15—64 років, 21,1% — особи у віці 65 років та старші. Середній вік мешканців становив 43,6 років, 26,1% отримувало пенсію. Серед мешканців у віці від 15 років вищу освіту мало 9,9%, середню — 66,7%. У 153 підприємствах були зайняті 602 особи. У первинному секторі 2021 року працювало 24,4% підприємств, 8,3% — в обробній промисловості, 67,3% — в галузі послуг.

Динаміка населення:

Персоналії У місті поховані:

Марія Валерія Австрійська (22 квітня 1868 — 6 вересня 1924) — ерцгерцогиня Австрійська, донька імператора Австрії Франца Йозефа I та імператриці Сіссі, дружина ерцгерцога Франца Сальватора, принца Угорщини, Хорватії та Богемії; Франц Сальватор (21 серпня 1866 ― 20 квітня 1939) — ерцгерцог Австрії, генерал кавалерії Збройних сил Австро–Угорщини, почесний шеф 15–го гусарського полку, чоловік Марії Валерії Австрійської.

Примітки