Гіно- або гінефобія — хворобливий та ірраціональний страх перед жінками, різновид специфічної соціальної фобії. Гінофобія зустрічається в стародавній міфології, а також у сучасному світі. Це специфічна фобія, яка є різновидом тривожного розладу. Людина з гінофобією може хвилюватися або відчувати паніку, коли думає про жінок або очікує контакту з ними.

Гінофобія відрізняється від мізогінії — у той час, як людина з гінофобією відчуває тривогу та страх перед жінками, мізогінія є шкідливим типом ворожого сексизму щодо жінок, який люди вивчають і переймають через культуру.

Етимологія та зміст Термін гінофобія походить від грецького γυνή — gunē, що означає «жінка»γυνή, Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, on Perseus і φόβος — phobos, «страх»φόβος, Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, on Perseus. Оксфордський словник англійської мови цитує найдавніше відоме використання цього терміна 1886 року у записах лікаря Олівера Венделла Голмса старшого.

Гіпонімом терміна «гінофобія» є фемінофобіяThe Shattered Mirror: Representations of Women in Mexican Literature, María Elena de Valdés, 2010, p 74. До рідкісних та архаїчних термінів належить латинське horror feminaeRaymond Joseph Corsini (1999) «The Dictionary of Psychology», , p. 452.

Гінофобія не вказана як стан у Діагностичному та статистичному посібнику з психічних розладів (DSM-5), однак є специфічною фобією — це тип тривожного розладу, який викликає інтенсивний, ірраціональний страх щодо конкретної ситуації, об'єкта, діяльності, тварини тощо. Людину може відчувати надзвичайну тривогу та страх, пов'язані з жінками. Ця реакція страху не обов'язково означає, що людина упереджено ставиться до жінок або ненавидить їх.

Гінофобія відрізняється від мізогінії, оскільки охоплює неконтрольований і надзвичайний страх перед жінками, тоді як мізогінія означає ненависть та зневагу до жінок. Гінофобія — це клінічний стан психічного здоров'я, який не є обраним, тоді як мізогінія виникає внаслідок необґрунтованих упереджень і їй можна запобігти шляхом зміни системи переконань. Таким чином, хоча обидва терміни описують реакцію на жінок, одна з них є навмисною реакцією, а інша — ні.

Симптоми Симптоми гінофобії можуть відрізнятися від людини до людини, але поширені з них можуть охоплювати:

Сильний і неконтрольований страх поруч з жінкою; Сильна тривога при думці про розмову з жінкою чи взаємодію з нею; Поява панічних атак через цей страх, включно з такими фізичними симптомами, як прискорене серцебиття, утруднене дихання, пітливість, нудота, запаморочення, втрата свідомості, сухість у роті та стиснення в грудях; Уникнення громадських місць або ситуацій, де може бути присутня жінка; Нездатність спілкуватися з будь-якою жінкою особисто чи телефоном; Труднощі у формуванні та підтримці дружби та стосунків з жінками; Соціальна замкнутість та ізоляція; Безсоння та інші порушення сну; Нічні кошмари про розмови з жінками або про те, що вони завдання їм шкоди; Труднощі зі збереженням роботи через хвилювання перед жінками; Супутні психічні захворювання та симптоми, такі як депресія, інші тривожні розлади, ОКР, посттравматичний стресовий розлад або зловживання психоактивними речовинами тощо.

Причини Зазвичай конкретні фобії не виникають через одну причину, а розвиваються через кілька сприятливих причин, факторів ризику та тригерів. Ці причини, а також тяжкість стану можуть відрізнятися від людини до людини.

Генетика Дослідження показують, що ймовірність розвитку певної фобії у людей приблизно втричі вище, якщо у них є прямий родич із цією фобією. Крім того, наявність у сім'ї тривожних розладів може підвищити ймовірність розвитку у людини певної фобії. Тому, серед іншого, це вказує на те, що часто існує генетична схильність до розвитку гінофобії.

Навколишнє середовище Невідомо, якою саме мірою генетичні та навколишні фактори сприяють розвитку конкретних фобій, оскільки вони, ймовірно, впливають на ризик одночасно. Наприклад, дитина, у якої один із батьків має гінофобію, може успадкувати генетичну схильність до захворювання. Поряд із генетичним фактором, діти можуть спостерігати й вивчати поведінку та риси, які також сприятимуть розвитку в них гінофобії. Це може бути, зокрема хвилювання або уникають спілкування з жінками кимось із батьків або рідних. Подібним чином діти можуть відчувати занепокоєння в оточенні жінок, якщо ростуть у сім'ї без родичів жіночої статі або серед тих, хто дуже мало спілкується з жінками.

Травма У деяких випадках специфічні фобії розвиваються у відповідь на травму, зазвичай пережиту в дитинстві. Наприклад, у дитини, яка зазнала фізичного, сексуального чи емоційного насильства з боку особи жіночої статі, може розвинутися гінофобія. Це пов'язано зі страхом і тривогою, які відчувають під час цих травматичних переживань, які можуть виникати протягом усього життя за контактування з жінкою.

Див. також

Філогінія Андрофобія

Примітки