Вартан Олександрович Каламкаров (, місто Баку, тепер Азербайджан — , місто Москва, Російська Федерація) — радянський державний діяч, заступник голови Ради народного господарства СРСР — міністр СРСР.

Життєпис Народився в родині приватного повіреного.

Трудову діяльність розпочав у 1923 році розсильним Закавказької контори торгового представництва СРСР у Персії в місті Баку. З 1924 року працював рахівником та бухгалтером Закавказької контори акціонерного товариства «Шарк» у Баку.

У 1926—1931 роках — студент гірничого факультету Азербайджанського політехнічного інституту імені Азізбекова, здобув спеціальність гірничого інженера.

У 1931 році — інженер із раціоналізації 1-го укрупненого Сухаранського промислу комбінату «Азнафта»; інженер із експлуатації раціоналізаторсько-дослідного управління комбінату «Азнафта» Азербайджанської РСР.

У 1931—1932 роках — аспірант, асистент Азербайджанського нафтового інституту.

У 1932—1935 роках — старший інженер, заступник головного інженера Ленінського промислового управління «Азнафти».

У 1935—1936 роках — головний інженер — заступник керуючого тресту «Азізбековнафта» Азербайджанської РСР.

У 1936—1937 роках — керуючий тресту «Орджонікідзенафта» Азербайджанської РСР.

У 1937—1938 роках — головний інженер — перший заступник начальника «Азнафтокомбінату» Азербайджанської РСР.

З березня до серпня 1938 року — інспектор із нафти при народному комісарі важкої промисловості СРСР.

У 1938—1939 роках — головний інженер — перший заступник керуючого об'єднання «Східнафтовидобуток» у місті Куйбишеві (РРФСР).

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1939—1940 роках — головний інженер — заступник начальника Головного управління видобутку нафти у східних районах СРСР Народного комісаріату нафтової промисловості СРСР.

У 1940—1942 роках — начальник технічного відділу Народного комісаріату нафтової промисловості СРСР.

У 1942—1944 роках — начальник «Куйбишевнафтокомбінату».

У 1944—1945 роках — начальник технічного відділу Народного комісаріату нафтової промисловості СРСР.

У січні 1945 — березні 1946 року — заступник народного комісара нафтової промисловості СРСР та начальник Головного управління нафтовидобувної промисловості.

У березні 1946 — грудні 1948 року — 1-й заступник міністра нафтової промисловості східних районів СРСР.

У грудні 1948 — травні 1955 року — заступник міністра нафтової промисловості СРСР.

У травні 1955 — травні 1957 року — заступник голови Держплану СРСР.

У травні 1957 — січні 1963 року — начальник відділу нафтової та газової промисловості та член колегії Держплану СРСР.

З січня до 12 липня 1963 року — заступник голови Ради народного господарства СРСР. 12 липня 1963 — 9 жовтня 1965 року — заступник голови Ради народного господарства СРСР — міністр СРСР.

У жовтні 1965 — жовтні 1974 року — заступник голови Державного комітету Ради міністрів СРСР із матеріально-технічного постачання (Держпостачу) СРСР.

З жовтня 1974 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 9 листопада 1992 року в Москві. Похований в Москві на Донському цвинтарі.

Нагороди три ордени Леніна (5.11.1956,) орден Жовтневої Революції три ордени Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970) медалі Почесна грамота Президії Верховної Ради СРСР Ленінська премія (1962) — за нову систему розробки нафтових родовищ із застосуванням внутрішньоконтурного заводнення та її здійснення на найбільшому в СРСР Ромашкинському нафтовому родовищі Сталінська премія І ст. (1949) — за розробку та освоєння законтурного заводнення Туймазинського нафтового родовища, що значно підвищило його нафтовіддачу

Примітки

Джерела Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг. Историко-биографический справочник / Сост. В. И. Ивкин. Москва, 1999