Пакистан є етнічно та мовно різноманітною країною. До основних пакистанських етнолінгвістичних груп належать пенджабці, пуштуни, сінди, сараїки, мухаджири, белуджі, гіндковани / газаревали, брагуї та кохістанці зі значною кількістю шина, балті, кашмірців, пахарі, чітралів, торвалі, хазарейців, буріші, ваханців, калаші, сідді, узбеків, нурістанців, памірців та інших меншин.

Біженці та біженки Перепис населення Пакистану не включає 1,4 мільйона громадян Афганістану, які тимчасово проживають у Пакистані. Більшість із них протягом останніх чотирьох десятиліть народилися в Пакистані та переважно належать до етнічної групи пуштунів. Серед них також таджики, узбеки та інші.

Основні етнічні групи

Пенджабці

Пенджабці — індоарійська етнолінгвістична група, яка походить із регіону Пенджаб між Індією та Пакистаном. Вони є найбільшою етнічною групою Пакистану. Пенджабські мусульмани є третьою за чисельністю мусульманською етнічною спільнотию, що сповідує іслам, у світі після арабівMargaret Kleffner Nydell Understanding Arabs: A Guide For Modern Times, Intercultural Press, 2005, , page xxiii, 14 і бенгальців.

Традиційно панджабська ідентичність є перш за все мовною, географічною та культурною. Дана ідентичність не залежить від історичного походження чи релігії та відноситься до тих, хто проживає в регіоні Пенджаб або пов'язаний з його населенням, і тих, хто вважає пенджабську мову та її діалекти своєю рідною мовою. Інтеграція та асиміляція є важливими частинами панджабської культури, оскільки пенджабська ідентичність не базується лише на племінних зв'язках.

Пуштуни

Пуштуни є іранською етнолінгвістичною групою і є другою за чисельністю етнічною групою Пакистану. Вони розмовляють мовою пушту як своєю рідною мовою і поділяються на кілька племен, таких як Афридії, Дуррані, Юсафзай і Хаттак, які є головними пуштунськими племенами в Пакистані. Вони складають приблизно 38 мільйонів населення Пакистану і переважно сповідують сунітський іслам.

Сіндхи

Синдці — індоарійська етнолінгвістична група, яка розмовляє мовою синдхі та походить із провінції Сінд у Пакистані. Синдхи є переважно мусульманами, але наявна й індуїстська меншина в Пакистані.". Мусульманська культура Сінда перебуває під сильним впливом суфійських доктрин і принципів, а деякі з популярних культурних ікон Сінда — Шах Абдул Латіф Бхітай, Лал Шахбаз Каландар, Джулелал і Сачал Сармаст.

Сараїки

Сараїки — індоарійська етнолінгвістична група, що населяє частини центрального та південно-східного Пакистану, головним чином у південній частині пакистанської провінції Пенджаб. Вони в основному знаходяться в Дераджаті, культурному регіоні центрального Пакистану, розташованому в регіоні, де сходяться провінції Пенджаб, Хайбер-Пахтунхва і Белуджистан. Дераджат обмежений річкою Інд і Сулеймановими горами на заході.

Мухаджири

Мухаджири (що означає «мігранти») — колективна багатоетнічна група, яка виникла в результаті міграції індійських мусульман із різних частин Індії до Пакистану, починаючи з 1947 року, в результаті найбільшої масової міграції у світі. Більшість мухаджирів осіли на Сінді, переважно в Карачі та Гайдарабаді. Значні громади мухаджирів також присутні в таких містах, як Лахор, Мултан, Ісламабад, Мірпур Хас, Суккур і Пешавар. Термін мухаджир також використовується для нащадків мусульман, які мігрували до Пакистану після поділу Індії в 1947 році. До відомих мухаджирів належать Ліакат Алі Хан, Абдул Кадир Хан, Первез Мушарраф, Хакім Мухаммад Саїд і Абдул Саттар Едхі.

Белуджі

Белуджі — іраномовна етнолінгвістична група, яка переважно проживає на півдні провінції Белуджистан у Пакистані. Незважаючи на те, що протягом століть вони проживали на південному сході Індійського субконтиненту, вони класифікуються як північно-західний іранський народ відповідно до їхньої мови, яка належить до північно-західної підгрупи іранських мов.

За словами доктора Ахтара Балоча, професора Університету Карачі, белуджі мігрували з Белуджистану під час Малого льодовикового періоду та оселилися в Сінді та Пенджабі. Малий льодовиковий період умовно датується з XVI по XIX століття (noted in Grove 2004:4).. або, альтернативно, з 1300 до 1850 р., хоча кліматологи та історики, які працюють з місцевими записами, більше не сподіваються узгодити ані початкову, ані кінцеву дати цього період, який змінювався залежно від місцевих умов. За словами професора Белуджа, клімат Белуджистану був дуже холодним, і регіон був непридатним для проживання взимку, тому белуджі мігрували хвилями та оселилися в Сінді та Пенджабі.

Гіндковани / Газаревали Гіндковани, також відомі як гіндки, — сучасне позначення носіїв діалектів гіндко західної пенджабської мови, переважно мешканців регіону Газара на півночі Пакистану. Походження терміна належить лише до носіїв індоарійських мов, а не до будь-якої окремої етнічної групи. Однак спільнота, що розмовляє гіндко, що належить до регіону Газара на півночі Пакистану, спільно визнається як газаревали.

Брагуї

Брагуї, брагві або брогі — етнічна група, яка проживає переважно в Белуджистані, Пакистан. Вони розмовляють мовою брагуї, яка належить до дравідійської мовної сім'ї, хоча етнічно вони схильні ідентифікувати себе як белужі.

Вони є невеликою групою меншини в Афганістані, де вони є корінними, але їх також можна знайти в своїй діаспорі в країнах Західної Азії. Вони в основному займають територію в Белуджистані від перевалу Болан через пагорби Болан до Рас-Муарі (мис Монзе) на морі, розділяючи белуджів, що живуть на сході та заході. Брагуї — майже повністю мусульмани-суніти.

Мео Мео, також відомі як Майо або іноді Меваті, — мусульманська етнічна група, що походить з регіону Меват на північному заході Індії. Під час поділу Індії кілька Мео були переміщені з районів Алвар і Бхаратпур в Індії, в основному осівши в пакистанських районах Сіялкот, Лахор, Карачі, Наровал, Дера-Ґазі-Хан, Шейкхупура, Гуджранвала, Мултан, Гайдерабад і Касур.

Кохістанці Згідно з переписом 2023 року, носії кохістанських мов становили близько 1 мільйона населення провінції Хайбер-Пахтунхва. Кохістані — загальний термін, що охоплює кілька мов, якими розмовляють на півночі провінції, зокрема індські кохістані, батері, чіліссо, гаврі, гавро, торвалі та манкіялі.

Див. також Населення Пакистану Пакистанці Індоіранці

Уточнення

Примітки

Цитовані твори

(access limited).