Анатолій Сергійович Болдирєв (, місто Твер, тепер Російська Федерація — , місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, голова Державного комітету Ради міністрів РРФСР у справах будівництва, міністр промисловості будівельних матеріалів РРФСР, керуючий справами РНК РРФСР. Депутат Верховної ради РРФСР 4-го скликання.

Життєпис Народився в родині інженера.

У 1931—1932 роках працював на цементних заводах «Красный строитель», Муромському, «Красный Октябрь», «Большевик», Брянському.

У 1932—1937 роках — старший інженер «Союзцементу» Головцементу Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

У 1937—1939 роках — керівник групи науково-дослідних робіт Головцементу Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

У 1939 році закінчив силікатне відділення Московського політехнічного технікуму імені Леніна.

У 1939—1940 роках — заступник головного інженера Головсхідцементу Народного комісаріату промисловості будівельних матеріалів СРСР; начальник Відділу Головсхідцементу Народного комісаріату промисловості будівельних матеріалів СРСР.

У 1940—1941 роках — старший інженер Економічної ради Ради народних комісарів (РНК) СРСР.

Член ВКП(б) з 1941 року.

З початку німецько-радянської війни до жовтня 1941 року служив добровольцем у Червоній армії.

У жовтні 1941 року відкликаний з фронту та призначений в Управління справами РНК РРФСР, де займався евакуацією низки установ та підприємств із Московської області та Ленінграда. У 1942 році — в групі уповноваженого Державного комітету оборони СРСР у Ленінграді.

У 1942—1943 роках — начальник групи інженерного озброєння РСЧА Управління справами РНК СРСР.

У 1943—1946 роках — керуючий справами РНК РРФСР.

У 1946—1948 роках — помічник заступника голови Ради міністрів СРСР Олексія Миколайовича Косигіна.

У 1948—1953 роках — заступник міністра фінансів СРСР.

1953 року закінчив Московський заочний інститут будівельних матеріалів.

15 червня 1953 — 29 травня 1957 року — міністр промисловості будівельних матеріалів Російської РФСР.

У 1957—1959 роках — заступник голови Науково-технічного комітету Ради міністрів РРФСР.

У 1959 — 28 березня 1963 року — 1-й заступник голови Державного комітету Ради міністрів РРФСР у справах будівництва.

28 березня 1963 — 16 липня 1964 року — голова Державного комітету Ради міністрів РРФСР у справах будівництва.

У 1964—1965 роках — 1-й заступник голови Державного комітету промисловості будівельних матеріалів Ради міністрів СРСР.

У 1965—1981 роках — 1-й заступник міністра промисловості будівельних матеріалів СРСР.

У 1979—1984 роках — член Комітету з Ленінських та Державних премій СРСР. Брав активну участь у роботі науково-технічних рад різних центральних відомств, був почесним членом Всесоюзного хімічного товариства імені Менделєєва, багато років обирався членом президії та членом правління цього товариства. Працював у редколегії журналу «Будівельні матеріали» та «Гірничої енциклопедії», автор або співавтор більш ніж 120 статей та книг.

З 1981 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 1 червня 2001 року в Москві, похований на Новодівичому цвинтарі Москви.

Нагороди орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни ІІ ст. чотири ордени Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» 14 медалей Премія Ради Міністрів СРСР (1979)

Примітки

Джерела Болдырёв Анатолий Сергеевич