Міхал Ґєлґуд (Ґелґуд, Гелгуд, Гєлгуд) гербу ( бл. 1768 — 1813) — державний діяч Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, писар польний литовський (1790—1793), маршалок надвірний литовський (1793—1795).
Життєпис Народився Міхал близько 1768 року. Був сином, на той час, жмудського хорунжого та його першої дружини Барбари з Юдицьких. Мав рідну сестру та двох братів від другого шлюбу батька.
На рубежі 1770-х — 1780-х років Міхал Ґєлґуд був шамбеляном короля Станіслава Августа Понятовського. Неодноразово обирався послом на сейми, був полковником жмудським, 1780 року став сеймовим суддеюZłota księga szlachty polskiej przez Teodora Żychlińskiego, Rocznik 12, Poznań, 1890, s. 37.. Був депутатом від Жмудського князівства на Головному трибуналі Великого князівства Литовського Віленської каденції 1781—1782 роківDeputaci Trybunału Głównego Wielkiego Księstwa Litewskiego (1697—1794). Spis, pod redakcją Andrzeja Rachuby, opracowali Andrzej Rachuba i Przemysław P. Romaniuk, przy współpracy Andreja Macuka i Jegenija Aniszczenki, Warszawa 2004, s. 351.. 1786 року став консулом (радником) департаменту фінансів Постійної РадиЭнцыклапедыя гісторыі Беларусі: у 6 томах. — Т. 2. — Мінск, 1994. — С. 504.. Цього ж року був нагороджений орденом Святого СтаніславаAdam Boniecki, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, T. 6: Gąsiorowscy — Grabowniccy, Warszawa, Skład główny Gebethner i Wolff, 1903, s. 42..
7 липня 1790 року Міхал Ґєлґуд був призначений писарем польним литовськимUrzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 111.. 1791 року був нагороджений орденом Білого ОрлаKawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008, 2008, s. 255.. Член Генерального штабу Війська Великого князівства Литовського в 1791—1792 рокахCiąg dalszy Kalendarzyka narodowego i obcego na rok … 1792 czyli II część, z konstytycyami od roku 1788 dnia 6 października do roku 1791 dnia 23 grudnia przez daty oznaczonemi, , s. 546.. Був комісаром Комісії поліції Великого князівства ЛитовськогоKalendarz wilenski na rok … 1794, s. 65..
У травні 1792 року Міхал Ґєлґуд долучився до Тарговицької конфедерації. Був маршалком генеральної конфедерації Великого князівства Литовського, з червня — консулом (радником) конфедерації жмудської в генеральній конфедерації литовськійKorrespondent Warszawski Donoszący Wiadomości Kraiowe y Zagraniczne. 1792, Nr. 64, s. 586.. 1793 року став консулом (радником) . Був рекомендований Тарговицькою конфедерацією на посаду надвірного маршалка литовського. 15 червня 1793 року було оголошено про його номінацію, проте уряд він обійняв лише 20 липня, після остаточної відставки Станіслава СолтанаUrzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 80..
1812 року він став членом Генеральної конфедерації Королівства Польського, створеної за участі французького імператора Наполеона БонапартаDziennik Konfederacyi Jeneralnej Królestwa Polskiego. 1812, nr 10, s. 86..
Помер Міхал Ґєлґуд 1813 року.
Сім'я Міхал Ґєлґуд одружився 25 вересня 1784 року з Елеонорою з Тишкевичів, донькою каштеляна жмудського . Подружжя мало трьох синів і одну доньку: (1792—1831) — польського генерала, бригадного генерала Королівства Польського, учасника Листопадового повстання 1830—1831 років. Ксаверія ( 1813) — офіцера-ординарця, що загинув у ; Яна (1794—1877) — офіцера, учасника Листопадового повстання 1830—1831 років; Юзефу (1787—1856) — черницю-канонічку (госпітальєрку Святого Духа) у Варшаві.
Маєтності Володів маєтками , , Коловінішки, , Замне, Шреднік і у Жмудському князівстві.
Примітки
Джерела Henryk Mościcki, Giełgud Michał (2. poł. XVIII w.), [w:] Polski słownik biograficzny T. 7: Firlej Jan — Girdwoyń Kazimierz, Kraków, Wrocław, Polska Akademia Umiejętności; Wydawnictwo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1948—1958, s. 441.