Спеціалізовані формування та підрозділи ДСНС України - формування та підрозділи, що призначенні для виконання спеціалізованих аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в умовах непридатного для дихання середовища, підземних виробок, хімічного та радіаційного зараження, ліквідації нафтогазових фонтанів, пошуково-рятувальних робіт при раптовому руйнуванні споруд, пошуково-рятувальних робіт на водних об'єктах та рекреаційних зонах.
Перший етап становлення. Створення служб На момент створення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в 1996 році до складу Штабу Цивільної оборони України входило два спеціалізованих формування: Спеціальний воєнізований загін швидкого реагування СВЗШР (м. Дніпродзержинськ) чисельністю 50 осіб та Державне воєнізоване спеціалізоване аварійно-рятувальне підприємство ДВСАРП (м. Запоріжжя) чисельністю 50 осіб. Головне призначення цих формувань - ведення аварійно-рятувальних робіт при ліквідації великих виробничих аварій.
Аварійно-рятувальні формування В 1997 році створюється Центральний воєнізований аварійно-рятувальний загін ЦВАРЗ (м. Київ) чисельністю 120 осіб з головним призначенням - проведення пошукових, рятувальних, евакуаційних і інших невідкладних робіт при виникненні НС загальнодержавного масштабу, розгортання мобільного госпіталю, мобільного комплексу життєзабезпечення постраждалого населення та доставка гуманітарних вантажів.
В 2001 році Державне воєнізоване спеціалізоване аварійно-рятувальне підприємство ДВСАРП (м. Запоріжжя) виводиться з підпорядкування МНС України і направляється до Запорізької міської ради з метою створення комунальної аварійно-рятувальної служби.
Протифонтанне формування В 1997 році Головну воєнізовану протифонтанну частину України (м. Полтава) відносять до сфери управління МНС України та реорганізовують в Спеціальну воєнізовану аварійно-рятувальну частину СВАРЧ чисельністю 717 осіб. Головне призначення - проведення пошуково-рятувальних робіт та ліквідація відкритих палаючих і не палаючих фонтанів на свердловинах.
Гірничорятувальні та газорятувальні формування В 1998 році створюється Державна воєнізована гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) служба МНС України на базі воєнізованих гірничорятувальних служб Мінпромполітики та Укрметротунельбуду, двох гірничорятувальних загонів Міністерства вугільної промисловості, а також деяких спеціалізованих формувань, що вже були в складі МНС України.
До складу новоствореної ДВГРС МНС України увійшли наступні формування: Спеціальний воєнізований загін швидкого реагування (м. Дніпродзержинськ) Спеціалізований воєнізований аварійно-рятувальний загін (м. Чорнобиль) Державне воєнізоване спеціалізоване аварійно-рятувальне підприємство (м. Запоріжжя) Криворізький воєнізований гірничорятувальний загін Тернівський воєнізований гірничорятувальний загін Марганецький воєнізований гірничорятувальний загін Київський воєнізований гірничорятувальний загін Київський воєнізований гірничорятувальний загін (обслуговування Київського метрополітену) Дніпропетровський воєнізований гірничорятувальний загін Харківський воєнізований гірничорятувальний загін 11-й воєнізований гірничорятувальний загін (м. Олександрія) 12-й воєнізований гірничорятувальний загін (м. Червоноград) Калуський воєнізований газорятувальний загін Київський воєнізований газорятувальний загін Стебницький окремий воєнізований гірничорятувальний взвод Майстерня по ремонту апаратури і устаткування Головне призначення - аварійно-рятувальне обслуговування потенційно небезпечних об'єктів гірничорудної та нерудної промисловості, хімічної та нафтохімічної промисловості, підземного будівництва та транспорту, Чорнобильської зони відчудження.
Управління формуваннями здійснювалося через три регіональні штаби - Штаб воєнізованих гірничорятувальних частин Західного (Центрального, Південного) регіону ДВГРС МНС України.
Починаючи з 2000 року, Головний штаб ДВГРС МНС України створював новий напрям аварійно-рятувальних робіт - біозахист, на базі новоствореного аварійно-рятувального взводу біологічного захисту у м. Каховка Херсонської області.
З ініціативи керівництва ДВГРС МНС України було віднайдено і впроваджено в 2002-2003 роках нові організаційні форми аварійно-рятувальних формувань (з перспективою приєднання місцевих обʼєктових аварійно-рятувальних служб), а саме - зведені аварійно-рятувальні загони постійної готовності області (міста). Такі загони були структурами подвійного підпорядкування - місцевому органу влади і Головному штабу ДВГРС МНС України.
Пошуково-рятувальні формування на водних обєктах В 1999 році утворюється Державний координаційний центр реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах МНС України з підпорядкованими йому регіональними центрами. Головне призначення - координація пошуково-рятувальних операцій, спрямованих на рятування людей, ліквідацію забруднень на водних об'єктах, а також оперативного реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах.
В 2001 році Державний координаційний центр реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах МНС України реорганізовується в Державну пошуково-рятувальну службу на водних об'єктах МНС України, до складу якої входять морські рятувально-координаційні центри у мм. Одеса, Севастополь, Керч, річкові рятувально-координаційні центри у мм. Київ та Вінниця. Головне призначення змінилося в акцентуванні на оперативному реагуванні, а не координації.
Гірські пошуково-рятувальні формування В 2000 році утворюється Державна спеціалізована аварійно-рятувальна служба пошуку і рятування туристів МНС України. В підпорядкуванні ДСАРСПРТ МНС України перебували Закарпатський, Івано-Франківський, Львівський та Кримський гірські пошуково-рятувальні загони, які об'єднували в своєму складі гірські пошуково-рятувальні групи та пункти. Головне призначення - пошук і рятування людей на гірських, лісових маршрутах і в спелеологічних районах.
Другий етап становлення. ДСВАРС В 2004 році на базі ДВГРС МНС України, ДСАРСПРТ МНС України, ДПРСВО МНС України, ДСВАРС МНС України (м. Полтава) та ЦСВАРЗ МНС України об'єднуються в Державну спеціальну (воєнізовану) аварійно-рятувальну службу МНС України. Організаційно ДСВАРС МНС України складалась з Головного управління службою та 4 регіональних спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних загонів (РСВАРЗ): Центрального, Південного, Західного і Східного. Загальна чисельність ДСВАРС МНС України становила 2620 осіб.
В 2005 році регіональні спеціальні (воєнізовані) аварійно-рятувальні загону реорганізовуються шляхом виділення зі свого складу структурних підрозділів. На залишках розформованого ДП "ЦСВАРЗ МНС України" створюється ДП "Мобільний рятувальний центр МНС України" (смт Козин) у складі: управління, загін аварійно-рятувальних робіт, загін спеціальних аварійно-рятувальних робіт, взвод спеціальних водолазних робіт, мобільний госпіталь, загін транспортного забезпечення, загін матеріально-технічного забезпечення, медичний пункт, загальна чисельність Центру - 407 осіб. На базі Новодністровського окремого воєнізованого гірничорятувального взводу створюється Чернівецький зведений воєнізований аварійно-рятувальний загін постійної готовності, чисельністю 30 осіб. Знову формується Київський воєнізований загін оперативного реагування та життєзабезпечення, чисельністю 72 особи. Відбувається формування Львівського гірського пошуково-рятувального загону, чисельністю 55 осіб. Протифонтанні підрозділи об'єднуються в Спеціальну воєнізовану аварійно-рятувальну частину, чисельністю 341 особа.
В 2006 році зі складу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України виокремлюються підрозділи:
гірські пошуково-рятувальні в Державну спеціалізовану аварійно-рятувальну службу пошуку і рятування туристів МНС України; рятувальні підрозділи на водних об'єктах в Державну спеціалізовану аварійно-рятувальну службу на водних об'єктах МНС України.
Львівсько-Волинський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін передається до Міністерства вугільної промисловості України.
В 2008 році Державна спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба МНС України припиняє свою діяльність шляхом поділу на Державну спеціальну (воєнізовану) гірничорятувальну (аварійно-рятувальну) службу МНС України та Державну спеціалізовану протифонтанну службу "Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина" МНС України.
Ліквідація спеціалізованих служб В період з 2005 по 2010 рік низка загонів та взводів ліквідовується, а саме Херсонський, Кримський, Черкаський, Луганський, Закарпатський ЗЗПГ, Харківський ВГРЗ, Київський (оперативного реагування та життєзабезпечення) загони припиняють свою діяльність, деякі підрозділи з їх складу переходять в підпорядкування функціонуючих загонів.
Таким чином, в 2011 році в складі МНС України перебувало 4 спеціалізованих аварійно-рятувальних служб:
Державна спеціальна (воєнізована) гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) служба МНС України, Державна спеціалізована протифонтанна служба "Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина" МНС України, Державна спеціалізована аварійно-рятувальна служба пошуку і рятування туристів МНС України, Державна спеціалізована аварійно-рятувальна служба на водних об'єктах МНС України.
В 2011 році всі вони були розформовані.
Сучасний стан Підсумовуючи станом на 2026 рік - Криворізький, Марганецький, Олександрійський та Миколаївський загони ДСВГРС МНС України стали базою для створення Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону ДСНС України (м. Кривий Ріг), чисельністю 552 особи, має в свому складі 11 гірничорятувальних взводів.
Дніпропетровський загін стає Дніпропетровським воєнізованим гірничорятувальним загоном ДСНС України, але в 2026 році реорганізовується шляхом приєднання до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.
Івано-Франківський загін передається в підпорядкування територіальному органу і стає Воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном ГУ ДСНС України у Івано-Франківській області. В 2025 році до загону приєднується гірничорятувальне відділення (м. Новодністровськ) зі складу розформованої групи гірничорятувальних робіт АРЗСП ГУ ДСНС України у Чернівецькій області. Зоною відповідальності загону є Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська та Чернівецька області.
Київський загін після шести реорганізацій (загін центрального підпорядування, загін в складі ДП "МРЦ МНС України", частина в складі МРЦШР ДСНС України, частина в складі АРЗСП ГУ ДСНС України в м. Києві, частина в складі Спеціалізованого ДПРЗ ГУ ДСНС України в м. Києві), стає частиною спеціалізованих рятувальних робіт АРЗ СП ГУ ДСНС у м. Києві.
Державна спеціалізована протифонтанна служба "Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина" МНС України увійшла в повному складі до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Полтавській області. Триває формування Загону з обслуговування об'єктів нафтогазового комплексу та ліквідації нафтогазових фонтанів ГУ ДСНС України у Полтавській області шляхом виділення зі складу АРЗ СП відповідних підрозділів.
В свою чергу, підрозділи Закарпатського, Івано-Франківського, Львівського гірських пошуково-рятувальних загонів ДСАРСПРТ МНС України перейшли до складу Мобільного рятувального центру швидкого реагування «Львів» ДСНС України, Аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення ГУ ДСНС України в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях як частини, групи та відділення.