Меріон Лоїс Джонс (*12 жовтня 1975), також відома як Меріон Джонс-Томпсон — американська ораторка, тренерка й коуч, колишня легкоатлетка й баскетболістка. Колишня чемпіонка світу з легкої атлетики. Виграла три золоті та дві бронзові медалі на літніх Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї, Австралія, але позбавлена медалей після зізнання в брехні слідчим щодо своїх знань про препарати для підвищення ефективності.
Джонс була однією із найвідоміших спортсменок, причетних до скандалів з BALCO. Скандал із вживанням психоактивних речовин, що підвищують працездатність, торкнувся понад 20 спортсменів вищого рівня, включаючи штовхача ядра Сі Джея Гантера і спринтера на 100 метрів Тіма Монтгомері.
Джонс грала в студентський баскетбол за команду North Carolina Tar Heels, де виграла чемпіонат NCAA у 1994 році. Пізніше зіграла два сезони в професійному баскетболі в Національній жіночій баскетбольній асоціації як розігруюча захисниця Талса Шок.
Молодість і освіта Меріон Лоїс Джонс народилася в Лос-Анджелесі в родині Джорджа та Маріон Джонсів (родом з Белізу). Має подвійне громадянство США та Белізу. Її батьки розлучилися, коли вона була зовсім малою, і через три роки її мати одружилася з поштовим працівником на пенсії Айрою Толером. Толер був вітчимом Джонс та її старшого зведеного брата, Альберта Келлі; він раптово помер у 1987 році. Джонс зацікавилася спортом як способом виходу зі свого горя: біг, ігри в баскетбол та будь-що інше, чим займався її брат Альберт. У 15 років вона регулярно перемагала в каліфорнійській школі з легкої атлетики як на доріжці, так і на баскетбольному майданчику.
Джонс закінчила Університет Північної Кароліни (UNC) 1997 року.
Особисте життя Під час навчання в університеті Джонс познайомилася і почала зустрічатися з одним із тренерів з легкої атлетики, штовхальником ядра Сі Джеєм Гантером. Гантер добровільно звільнився зі своєї посади в університеті, щоб виконати вимоги університетських правил, які забороняють зустрічатися тренеру і спортсменці. Вони одружилися 3 жовтня 1998 року. В цей час вони розпочали підготовку до літніх Олімпійських ігор у Сіднеї 2000 року.
Напередодні Олімпіади 2000 року Джонс заявила, що має намір виграти золоті медалі у всіх п'яти змаганнях у Сіднеї. Гантер знявся зі змагань зі штовхання ядра через травму коліна, хоча йому дозволили зберегти свої тренерські повноваження та відвідувати ігри, щоб підтримати дружину. Однак через кілька годин після того, як Меріон Джонс виграла свою першу із запланованих п’яти золотих нагород, Міжнародний олімпійський комітет (МОК) оголосив, що Гантер провалив чотири передолімпійські тести на наркотики, щоразу виявляючи позитивний результат на заборонений анаболічний стероїд нандролон. Гантера негайно відсторонили від будь-якої ролі в іграх у Сіднеї і наказали здати повноваження тренера на полі. На пресконференції, де Гантер розплакався, він заперечував, що приймав будь-які препарати для підвищення продуктивності, а тим більше нандролон, який легко виявити. Пізніше Джонс напише в автобіографії Маріон Джонс: Життя на швидкому шляху, що позитивні тести Гантера на наркотики зашкодили їхньому шлюбу та її іміджу спортсменки, яка не вживає наркотиків. Пара розлучилася у 2002 році.
28 червня 2003 року Джонс народила сина Тіма Монтгомері-молодшого від свого тодішнього партнера Тіма Монтгомері, спринтера світового рівняHelene Elliott: Marion Jones Gives Birth to Boy, June 30, 2003. Через вагітність Джонс пропустила Чемпіонат світу 2003 року, але витратила рік на підготовку до Літніх Олімпійських ігор 2004 року. Антидопінгове агентство США (USADA) у рамках розслідування допінгового скандалу BALCO висунуло Монтгомері звинувачення в отриманні та використанні заборонених препаратів, що підвищують працездатність. USADA вимагало чотирирічної дискваліфікації Монтгомері. Монтгомері боровся проти заборони, але програв апеляцію 13 грудня 2005 року, отримавши дворічну дискваліфікацію з легкої атлетики; Спортивний арбітражний суд також позбавив Монтгомері всіх результатів, рекордів і медалей, починаючи з 31 березня 2001 року. Пізніше Монтгомері оголосив про завершення кар'єри.
24 лютого 2007 року Джонс одружилася з барбадоським спринтером та бронзовим призером Олімпіади-2000 на дистанції 100 метрів Обаделе Томпсоном. Народила двох дітей. Розлучилася у 2017 році. Зараз Джонс проживає в Остіні, штат Техас, зі своїм давнім партнером.
У 2010 році Джонс випустила книгу На правильному шляху: від олімпійського падіння до пошуку прощення та сили для подолання та успіху, опубліковану Simon & Schuster. Зараз Джонс є ораторкою, тренеркою і коучем. У 2024 році Джонс у партнерстві з Driven Inc запустила Driven performance, який зосереджується на формуванні навичок стійкості за допомогою коучингу та фізичної підготовки.
Спортивна кар'єра
Легка атлетика У середній школі Джонс чотири роки поспіль вигравала змагання штату Каліфорнія CIF у спринті на 100 метрів, представляючи школу Rio Mesa перші два роки та середню школу Thousand Oaks останні два. Її успішно захистив адвокат Джонні Кокран за звинуваченням у пропуску рутинного тесту на наркотики. Три роки поспіль вона була обрана гравцем року Gatorade з легкої атлетики, один раз у Rio Mesa та двічі в Thousand Oaks. У 1991 і 1992 роках вона була Спортсменом року в середній школі в номінації з легкої атлетики за версією журналу Track and Field News. Вона була третьою спортсменкою, яка здобула цей титул двічі, після Анджели Бернхем із середньої школи Ріо-Меса, яка була другою, хто здобув цей титул двічіT&FN HIGH SCHOOL GIRLS ATHLETES OF THE YEAR . .
Джонс запросили взяти участь в Олімпійських змаганнях 1992 року, і після її виступу у фіналі на дистанції 200 метрів вона мала б стати запасною в команді на естафеті 4 × 100 метрів, але вона відхилила запрошення. Після подальших перемог у спринті штату вона отримала повну стипендію в Університеті Північної Кароліни з баскетболу, де допомогла команді виграти чемпіонат NCAA вже на першому курсі.
Вона відзначилася на своїх перших великих міжнародних змаганнях, вигравши спринт на 100 метрів на Чемпіонаті світу з легкої атлетики 1997 року в Афінах, а також фінішувала 10-ю на стрибках у довжину. На Чемпіонаті світу з легкої атлетики 1999 року Джонс намагалася виграти чотири титули, але травмувалася на дистанції 200 м після золотої медалі на 100 м і бронзи в стрибках у довжину.
На Олімпіаді в Сіднеї Джонс завоювала три золоті медалі (спринт на 100 і 200 метрів, естафета 4 × 400 м) і дві бронзові медалі (стрибки в довжину та естафета 4 × 400 м). Однак пізніше її позбавили цих медалей після того, як вона зізналася в тому, що вживала препарати для підвищення продуктивності. Джонс категорично заперечувала використання препаратів для підвищення працездатності до свого зізнання у 2007 році.
Фаворитка в жіночому спринті Джонс була засмучена, коли на 100 м спринті на Чемпіонаті світу з легкої атлетики 2001 року українка Жанна Пінтусевич-Блок перемогла її. Це була перша поразка в цій категорії за шість років; Пінтусевич-Блок було одним з імен, розкритих Віктором Конте під час скандалів BALCO. Джонс, однак, претендувала на золото в естафетах на 200 м і 4х100 м.
Про свій досвід Літніх Олімпійських ігор 2004 року Джонс сказала: «Це надзвичайно розчаровує, словами неможливо передати це взагалі». Вона посіла п’яте місце у стрибках у довжину та брала участь у змаганнях на естафеті 4x100 серед жінок, де команда пройшла поза конкуренцією у попередньому заїзді лише для того, щоб пропустити передачу естафети та фінішувати останньою у фінальній гонці. Джонс пообіцяла, що її остання поразка не буде кінцем її олімпійських зусиль, і в травні 2005 року підтвердила, що виграш золотої медалі на Олімпіаді 2008 залишається її «кінцевою метою».
У травні 2006 року Джонс перемогла Вероніку Кемпбелл-Браун і Лорін Вільямс у бігу на 100 м. До 8 липня 2006 року Джонс, здавалося, була у найкращій формі; вона виграла 100 м спринт на Газ де Франс із часом 10,93 с. Це був її найшвидший результат майже за чотири роки. Через три дні Джонс ще раз покращила свій сезонний найкращий час на Римській Золотій лізі IIAF (10,91 с), але поступилася Шерон Сімпсон з Ямайки, яка показала 10,87 с.
Національна жіноча баскетбольна асоціація (WNBA) У листопаді 2009 року Джонс тренувалася в San Antonio Silver Stars WNBA. Вона грала в баскетбол під час навчання в університеті Північної Кароліни, коли її команда виграла національний чемпіонат у 1994 році. Її футболка № 20, яку шанує університет, висить у залі Кармайкла. Вона була обрана у третьому раунді драфту WNBA 2003 року в команду Фенікс Мерк'юрі. 10 березня 2010 року команда Tulsa Shock оголосила, що Джонс, новачок, підписала контракт на гру з командою. Джонс дебютувала 15 травня в першій грі Tulsa Shock на арені BOK Center проти Minnesota Lynx. 22 серпня 2010 року вона вперше вийшла в стартовому складі й набрала найкращий результат у кар'єрі WNBA 15 очок у перемозі проти Chicago Sky. У 47 іграх WNBA Джонс набирала у середньому 2,6 очка та 1,3 підбирання за гру. Tulsa Shock 21 липня 2011 року звільнив Джонс.
Фільм Максимальна швидкість Джонс знялася у фільмі Максимальна швидкість 2003 року разом з іншими фахівцями зі швидкості (гонщик Лукас Лур, байкерка на гірських велосипедах Марла Стреб і дизайнер Porsche Cayenne Стівен Муркетт). Фільм, знятий у форматі IMAX режисером Грегом МакГіллівреєм, охоплює подробиці від перегонів до помилок, допущених під час своїх виступів.
Вживання заборонених препаратів для підвищення працездатності Протягом більшої частини спортивної кар’єри, включаючи дві Олімпіади та кілька чемпіонатів, Джонс звинувачували, прямо чи опосередковано, у прийманні препаратів для підвищення продуктивності. Ці звинувачення почалися в середній школі на початку 1990-х років, коли вона пропустила випадковий тест на наркотики й, як наслідок, була чотири роки відсторонена від змагань з легкої атлетики. Неповнолітня Джонс стверджувала, що вона ніколи не отримувала листа з повідомленням про необхідний тест; і адвокату Джонні Кокрану вдалося скасувати чотирирічну заборону. Джонс, як правило, тренувалася як з тренерами, так і зі спортсменами, які самі були переслідувані чутками та звинуваченнями щодо препаратів для підвищення ефективності. І до 2007 року Джонс заперечувала майже всіма можливими способами та майже в усіх місцях, де виникало питання, що вона причетна до покращувачів продуктивності. Часто говорила, що ніколи не давала позитивного результату на речовини, які підвищують продуктивність.
Розслідування BALCO 3 грудня 2004 року Віктор Конте, засновник BALCO, дав інтерв'ю Мартіну Баширу на телеканалі ABC. В інтерв'ю Конте розповів національній аудиторії, що він особисто дав Джонс чотири різні заборонені препарати для підвищення продуктивності до, під час і після Олімпійських ігор у Сіднеї 2000 року. У ході розслідування репортери із Сан-Франциско Ленс Вільямс і Марк Файнару-Вада повідомили, що Джонс отримувала заборонені препарати від BALCO, посилаючись на документальні докази та свідчення колишнього чоловіка Джонс Сі Джея Гантера.
антера, який стверджує, що бачив, як Джонс робила собі ін’єкції зі стероїдами у живіт.
Згідно зі свідченнями Гантера у 2004 році перед федеральним великим журі, Джонс вживала заборонені препарати задовго до Сіднея. Гантер сказав слідчим, що Джонс вперше отримала EPO (еритропоетин) від Грема, який, за словами Гантера, мав зв'язок з Мексикою щодо препарату. Пізніше, за словами Гантера, Грем познайомився з Конте, який почав забезпечувати тренера «харчовими добавками» BALCO, які насправді були експериментальним класом «дизайнерських» стероїдів, які, як кажуть, не можна було виявити за допомогою доступних на той час процедур перевірки на наркотики. Потім Грем роздав підсилювачі продуктивності Джонс та іншим спортсменам Sprint Capitol. Згодом Гантер повідомив федеральним агентам, що Джонс почала отримувати наркотики безпосередньо від Конте.