Монети Російської імперії карбувалися у 1721—1917 роках із золота, срібла, міді та платини. Основи їхнього карбування були закладені Петром I ще за часів Московського царства протягом 1690-х — 1700-х років. Карбування засновувалося на десятковій грошовій системі, де 1 рубль ділився на 100 копійок. Випускалися загальнодержавні монети, спеціальні монети для регіонів Імперії (для Ліфляндії, Сибіру, Грузії, Польщі та Фінляндії), монети для закордонних розрахунків, пам'ятні й донативні монети. Залишилась велика кількість пробних монет. Важливі рішення у справі карбування монет приймав зазвичай особисто імператорДенежная система России при Екатерине I и Петре II kpsu.ru Процитовано 21 березня 2025. Найбільшими центрами монетного виробництва були Петербузький, та Єкатеринбурзький двори, крім цього існувало багато периферійних дворів (зокрема Коливанський, Аннинський).
Загальнодержавні звичайні монети
Петро I (1700—1725) Наприкінці XVII століття система грошового обігу, що існувала у Московському царстві, перестала задовольняти потреби торгівлі. Рубль не існував як монета, а був одиницею, що ділилася на 100 копійок, які карбувались вручну зі срібного дроту у вигляді монет неправильної форми (), вагою 0,38 г. Тоді як розвиток комерції та великих міст вимагали наявність грошової одиниці у вигляді крупної срібної монети, на кшталт поширеного в Європі талера, з наявністю розмінних срібних та дрібних мідних монет. У 1690-х роках Петро I розпочав підготовку до , в ході якої почалося будивництво нових монетних дворів з обладнанням, яке дозволило перейти від ручного карбування до машинного. 1698 року була знижена вага срібної «дротяної» копійки, де 100 нових копійок за вагою стали відповідати талеру та майбутній монеті-рублю — 28 г. Для оцінки можливостей введення нових грошей, 1699 року була виготовлена пробна срібна полтина із зображенням Петра I, а протягом наступних кількох років почалося запровадження в обіг нових золотих, срібних і мідних монет. Реформа не лише кардинально змінила систему грошового обігу держави, вивівши її на більш прогресивний рівень, але й виконала низку інших важливих завдань. Вона дозволила профінансувати ведення Північної війни (1700—1721), створення флоту та численні державні перетворення, а також покращити торгові відносини з іншими країнами. Запровадження в обіг мідних монет задовольнило гостру потребу в дрібній розмінній монеті, вивільнило з обігу частину срібла для карбування великих монет і водночас відкрило перед державою серйозні фінансові можливості, попри мізерно малий власний видобуток золота та срібла у першій половині XVIII століття. давав щороку всього кілька пудів срібла, тому монетні двори працювали переважно на сировині, що ввозилася з-за кордону. Мідні монети доводилося вводити в обіг з великою обережністю, оскільки за царя Олексія Михайловича випуск мідних монет у 1650-х роках закінчився провалом та народним бунтом. Щоб населення могло звикнути до нових монет, паралельно до 1718 року продовжували випускати старі дротяні копійки. Грошовий обіг став уніфікованим на всій території держави, включаючи землі України та Прибалтики, на яких широке поширення внаслідок історичних процесів набула іноземна монетаРоссийский рубль от древних веков до наших дней monetnik.ru Процитовано 27 лютого 2025.
В результаті реформи російські монети набули європейського вигляду та правильну округлу форму. На їхньому аверсі вперше з'явилося зображення правителя у європейському стилі — профільний портрет Петра I. Реверс містив державну символіку, зокрема двоголового орла (з 1722 року на рублях замість орла також зображалася імператорська монограма) або Георгій Переможець на коні (на алтинах та копійках)Серов В. В.Иностранные заимствования в экстерьере российских монет 1700–1701 гг. выпуска Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: История России» (2025, том 24, № 2, стр. 228–237). Процитовано 2 липня 2026. Легенда монет Петра I (написи) відображала перехід від Московського царства до Російської імперії, зі зміною титулів «Цар» на «Імператор» з 1722 року (після створення імперії 1721 року). З 1700 року основна легенда містила титул: «ЦРЬ ПЕТРЪ АЛЕЗІЕВИЧЪ ВСЕА РОСІИ ПОВЕЛІТЕЛЬ», пізніше перетворений на «ПЕТРЪ I ИМПЕРАТОРЪ І САМОДЕРЖЕЦЪ ВСЕРОССІЙСКІЙ» (остання концепція оформлення легенди діяла до часів Анни Іванівни). Номінал на дрібних срібних монетах, крім буквеного написання, позначався також рахунковими крапками для неграмотних верств населенняАлтын 1713—1714, 1718 годов conros.ru Процитовано 23 червня 2025. Через недостатню досконалість граверного мистецтва і технології виробництва — існує велика кількість різновидів монет Петра I, які різняться за варіантами портретів, гербів, корон, написів, гуртів тощо. Спочатку дата на петровських монетах вказувалася за давньоруською нумерацією — буквами, а потім відбувався поступовий перехід її позначення арабськими цифрами. Гурт монет спочатку був гладким, а з 1718 року його почали оформлювати: вони містили або опуклі написи, або малюнки (шнур, сітка). Крім того, на петровських монетах іноді ставилися ініціали їхніх медальєрів, зокрема Соломона Гуена і Готфріда Гаупта (початкові літери їхніх прізвищ G, GF, H), або Осипа Калашникова (літери ОК та КО); або ініціали мінцмейстера, зокрема Івана Ланга (літери L, ILL; більш детально написано у статті перелік мінцмейстерів Російської імперії). Стопа монет з дорогоцінних металів розраховувалася на основі російського фунта. До початку XVIII століття в Росії була відсутня єдина державна система проб. У зв'язку з цим проба срібних монет спочатку в основному залежала від талерів, з яких вони виготовлялися. 1711 року була запроваджена золотникова система проб для срібла, а для золота її затвердили набагато пізніше — 1733 року. Тоді як стопа мідних монет розраховувалася на основі пуду.
Виробництво золотих монет почалося на московському (без букв). З 1701 року там випускали червінці та , за стандартами голландського дуката. Для них офіційно встановлювалася стопа: 118—119 штук (або 59 подвійних червінців) з 1 фунта золота 93-ї золотникової проби (відповідно 3,47 г і 6,94 г метричної 969-ї проби). 1712 року проба золотих монет була збільшена до 94 ¹⁄₁₀ (980-ї), при збереженні вагових норм, що наблизило їх до стандартів монет Священної Римської імперії. Їхнє виробництво було перенесено на (Москва). На грудях двоголового орла червінців, на відміну від срібних і мідних, до 1729 року зображався московський герб, але без орденського ланцюга на шиях. Крім того, орел червінців 1710—1711 років тримав у дзьобах і лапах 4 карти на знак панування на чотирьох морях (Білого, Балтійського, Каспійського та Азовського). Після передачі Азова туркам за Прутською угодою (1711) орел знову залишився без карт. Легенда червінців 1716 року була написана латиною (ймовірно, вони призначалися для закордонних розрахунків)Червонец 1701—1716 годов conros.ru Процитовано 24 вересня 2026. Червінці не мали номіналу, оскільки їхня вартість визначалася ринковим курсом золота, який зазвичай дорівнював 2 рублям. Загальні обсяги карбування червінців при Петрі I вимірювалися лише кількома десятками тисяч, що було зумовлено постійною нестачею сировини. 1716 року випуск червінців припинили та з 1718 року в обіг запровадили золоті , які карбувалися за стопою: 100 штук з 1 фунта золота 75-ї проби (4,1 г 781-ї проби). На їхньому реверсі зображався Андрій Первозваний на тлі косого хреста. Імовірною причиною переходу на новий тип монет стало різке зростання цін на золотий пісок, який привозили з Китаю для карбування червінців. Загалом при Петрі I було виготовлено понад 316 тисяч 2 рублів, в основниму вони карбувалися із золота європейських дукатів.
Того ж 1701 року на Кадашовському дворі (М, МД, без букв) також почалося виробництво нових срібних монет: полтин (50 копійок), (25 копійок), гривеників (10 копійок), 10 денєг (5 копійок), алтинів, а через кілька років — рублів. З 1704 року виробництвом срібних монет також займався Красний двір (МД, К, БК, без букв), де разом з цими номіналами у 1713—1718 роках також випускали 5 копійок і копійки. До 1718 року не було законодавчо встановленої проби для срібних монет, через що вона суттєво коливалася. До кінця 1700-х років вона була близькою до талерної, в середньому наближаючись до 84-ї (875-ї метричної), або ж значно нижчою. З початку 1710-х років, у зв'язку з гострою потребою держави у додаткових коштах на тлі затяжної Північної війни, пробу знизили до 70-ї (729-ї метричної). 1718 року для номіналів від рубля до гривеника офіційно встановили монетну стопу: 1 фунт срібла 70-ї проби — 14 рублів 40 копійок (срібний рубль став містити 28,44 г 729-ї проби). Для алтинів і копійок встановили стопу: 1 золотник срібла 38-ї проби (396-ї) — 7 ⁵¹/₉₆ копійки. 1724 року випуск срібних монет також розпочав Петербурзький двір (СПБ). Крім того, 1722 року розглядася ідея запровадження в обіг срібних 2 рублів, проте монета так і залишилася у пробному екземплярі.
Виготовлення мідних монет почалося на московському Набережному дворі (НД, НДД, НДЗ, без букв). З 1700 року там випускалися деньги (½ копійки), полушки (¼ копійки) та півполушки (⅛ копійки) за стопою 12 рублів 80 копійок. Надалі стопа мідних грошей при Петрі I теж постійно змінювалася в бік зменшення їхньої ваги, що, як і у випадку зі срібними монетами, робилося для поповнення скарбниці на тлі постійних військових дій. 1701 року її встановили на рівні 15 рублів 44 копійки (при цьому карбування півполушок скасували). Це, своєю чергою, викликало знецінення грошей та зростання цін. З 1704 року випускалися копійки, деньги, полушки за 20-рублевою стопою, до їх виготовлення також приєднався Кадашовський двір (МД, МДЗ, без букв). 1718 року стопа була змінена на 40-рублеву. До 1722 року обидва двори карбували полушкиМонеты-«крестовики» в денежном обращении России monetnik.ru Процитовано 14 лютого 2025, а з 1723 року — 5 копійок. Розуміючи привабливість підробки легковагих 5 копійок, керівництво вжило комплекс заходів для її ускладнення: уперше на мідних монетах з'явився сітчастий гурт, на обох боках залишили великі ділянки гладкого поля (що ускладнювало спроби «злодійських» виливок, оскільки за такого способу на гладкій поверхні металу утворювалися каверни), та змінили співвідношення сторін і саму технологію виготовлення — після тиснення кружки полірували, а потім гуртили. 1724 року з невідомих причин за колишньою 20-рублевою стопою також випускали нову мідну 1 копійку, з позначенням номіналу у рамціКопейка 1724 года «Рамочная» conros.ru Процитовано 21 червня 2025. Надалі роль мідних монет у грошовому обігу постійно зростала, оскільки надходження дорогоцінних металів збільшувалося вкрай повільно. Крім того, мідні монети через свою низьку собівартість приносили скарбниці більший прибуток, ніж срібні та золоті. При цьому тривав постійний пошук найбільш вигідної для скарбниці їхньої вагиМуравьева Л. А. Финансовая политика Петра великого. Финансы и кредит» (2007, № 9, с. 72–80).
Основні різновиди монет Петра IПівполушки(1700) Матеріал: мідь Гурт: гладкий Маса (г): 1,6 Діаметр (мм): 16 Випуски та тиражі: ҂АΨ (1700) ?Полушка
(1700—1712)
(1704—1718)
Матеріал: мідь Гурт: гладкий Маса (г): 3,2 Діаметр (мм): 16-19 Випуски та тиражі:
҂АΨ (1700) ? ҂АΨА (1701) ? ҂АΨΒ (1702) ? ҂АΨΓ (1703) ? ҂АΨД (1704) ? ҂АΨE (1705) ? ҂АΨS (1706) ? ҂АΨЗ (1707) ? ҂АΨИ (1708) ?
҂АΨѲ (1709) ? ҂АΨI (1710) ? ҂АΨАІ (1711) ? ҂АΨΒI (1712) ? ҂АΨΓI (1713) ? ҂АΨДІ (1714) ? ҂АΨSI (1716) ? ҂АΨИІ (1718) ?
(1718—1722) Матеріал: мідь Гурт: гладкий Маса (г): 1,02 Діаметр (мм): 13-15 Випуски та тиражі:
1718 ? ҂АΨИІ (1718) ? ҂АΨИІ (1718) НД ? 1718 НД ? 1719 ? ҂АΨѲI (1719) ? 1719 НД ? ҂АΨѲI (1719) НД ? ҂АΨК (1720) НД ? 1720 ?
҂АΨК (1720) ? 1720 НД ? 1721 ? ҂АΨКА (1721) ? 1721 НД ? ҂АΨКА (1721) НД ? 1722 ? 1722 НД ? Деньга
(1700)
(1700)
(1700—1712)
(1704—1718)
Матеріал: мідь Гурт: гладкий Маса (г): 6,4 (1700—1712), 4,27 (1704—1718) Діаметр (мм): 24 (1700—1712), 18-23 (1704—1718) Випуски та тиражі:
҂АΨ (1700) ?