Генрик (Гінко, Яндрих, іноді згадується з придомком «Гінча») з Роґова гербу Дзялоша ( між 1390—1395 — на рубежі 1425/1246) — військовий і державний діяч Королівства Польського, королівський крайчий (1413—1415) і підскарбій (1419—1424—?1425/1426), тенутарій бжезьницький (?—1416—1425).
Життєпис Народився Генрик між 1390—1395 роками. Він був найстаршим сином королівського підскарбія Гінчки з Роґова та його дружини Офки. Мав двох братів і двох сестерBożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza, podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 193..
Під час Грюнвальдської битви Генрик входив до сторожі короля — прибічної чи двірської (надвірної) хоругви, що складалася з 60 найкращих лицарів-копійників, серед яких, зокрема, були мазовецький князь Земовит, князь Федір Любартович, підканцлер Міколай Тромба, майбутній краківський єпископ і кардинал Збіґнєв Олешніцький, двоюрідний брат Генрика Ян Менжик із Домброви та іншіJana Długosza kanonika krakowskiego Dzieła wszystkie, Kraków 1868, tłum. K. Mecherzyński, T. 4, s. 48..
У серпні 1413 року згадується як крайчий королівський, повторно згадується на цій посаді в березні 1415 року. Найпевніше, не посідав цей уряд постійно, тому що поміж цими датами як королівські крайчі згадуються й інші особиUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 61.. Найдавнішою печаткою в Короні з гербом Дзялоша в історіографії вважається до документів Городельської унії 1413 року. Цей герб був прийнятий тоді, разом із християнським ім'ям Пйотр, литовським боярином . Невідоме ім'я лицаря, який адоптував литовського боярина, проте з хронологічних причин ним міг бути лише Генрик і РоґоваMarek L. Wójcik, Śląska pieczęć Jana Hinczy z Rogowa z 1435 r. Przyczynek do dziejów herbu Działosza, [w:] Studia Źródłoznawcze, t. LIX, 2021, s. 46—47..
Ймовірно, Генрик отримав Бжезьницьку тенуту від батька. 1416 року він видав привілей на побудову млина на річці Варта у Вонсоші Ґурному, що належав до тенутиBożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza, podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 141..
Протягом 1415—1419 року, ймовірно, не займав певних урядів, проте згадується в оточенні короля — мабуть залишався його придворним, входив до його найближчого оточення й супроводжував його в поїздках, зокрема, до Львова в червні 1419 рокуBożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza, podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 49.. У липні 1419 року Генрик, очевидно, брав участь у поході проти Тевтонського ордену. Підчас нього у Вольбожі він отримав від короля підтвердження запису на 1160 гривень на бжезьницькій тенуті, який був наданий ще його батьковіBożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza, podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 50.. Тоді ж він уперше згадується як королівський піскарбійUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 122.. 5 липня Яґайло надав Генрику як підканцлеру королеви та підскарбію королівському замок самбірський, імовірно, з навколишніми селами, за позичені раніше 1160 гривень і додає до цього 400 коп грошей як викуп від воєводині краківської Ельжбети, вдови Спитка з МельштинаKronika miasta Sambora, zebrana i wydana ku uczczeniu 500-letniej rocznicy założenia miasta Sambora / Dr. Budzynowski, Sambor, 1891, s. 16..
Трохи згодом, після недавнього шлюбу Владислава Яґайла з Ельжбетою Грановською, він супроводжував монарха з Познані до Шроди. Почет потрапив у грозу, під час якої блискавка вбила декількох челядників і коней, серед інших того, на якому їхав ГенрикJana Długosza kanonika krakowskiego Dzieła wszystkie, Kraków 1868, tłum. K. Mecherzyński, T. 4, s. 214..
На рубежі 1421/1422 років Генрик перебував у Кракові, проте, ймовірно, в березні виїхав зі столиці разом із королем. Можливо, брав участь у Голодній війні з тевтонцямиBożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza, podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 51..
1424 року Генрик як королівський підскарбій, мав опікуватися потребами військового відділу з 500 осіб, який король відправив до Богемії на допомогу Сигізмунду Люксембургу проти Сигізмунда КорибутовичаJana Długosza kanonika krakowskiego Dzieła wszystkie, Kraków 1868, tłum. K. Mecherzyński, T. 4, s. 303.. Генрик як підскарбій контролював закупівлю та відправку замовленої зброї та інших необхідних речей. Внаслідок застави королівських маєтків, яку Яґайло вже розпочав, він змушений був обмежити свої витрати, але доходи на той час були ще значнимиBożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza, podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 113..
З титулом підскарбія й узагалі востаннє згадується в документі 3 березня 1425 року. Генрик помер неодруженим, очевидно, на рубежі 1425/1426 років, можливо, внаслідок чуми, яка бушувала в Короні. Швидше за все він був підскарбієм до самої смертіBożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza, podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 52, 113—114..
У 1460—х роках його молодший брат Ян Гінча перепоховав його в в Вавельській катедріBożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza, podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 194..
Примітки
Джерела Jerzy Senkowski, Henryk z Rogowa (zm. ok. 1425), [w:] Polski słownik biograficzny, T.9: Gross Adolf — Horoch Kalikst, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961, s. 424.