Джозеф Айвор Сілк (; 3 грудня 1942) — британсько-американський астрофізик і космолог, відомий, зокрема, дослідженням затухання Сілка для космічного мікрохвильового фону. З 1999 по вересень 2011 року він був в Оксфордському університеті.
Він є емеритом Нью-Коледжу в Оксфорді і членом Лондонського королівського товариства (обраний у травні 1999 року). У 2011 році нагороджений премією Бальцана за свої роботи про ранній Всесвіт. Сілк прочитав понад двісті запрошених лекцій на конференціях, в основному про утворення галактик і космологію.
Біографія Сілк здобув освіту в (1954—1960) і далі вивчав математику в Кембриджському університеті (1960—1963), а потім здобув диплом з астрофізики в Манчестерському університеті під керівництвом Zierler, David. Interview of Joseph Silk by David Zierler on March 31, 2021. Niels Bohr Library & Archives, American Institute of Physics, College Park, MD USA. 2021 (accessed 21 June 2024). У 1968 році він здобув ступінь доктора філософії з астрономії в Гарварді під керівництвом . Сілк обійняв свою першу посаду в Берклі в 1970 році, а в 1978 році очолив кафедру астрономії. Після майже 30-річної кар'єри там Сілк повернувся до Великої Британії в 1999 році, щоб стати в Оксфордському університеті. Потім він працював професором фізики в Університету П'єра та Марії Кюрі, Гоумвудським професором фізики та астрономії в Університеті Джонса Гопкінса (з 2010 року) та професором астрономії в Грешем-коледжі з 2015 по 2019 рік.
Наукові результати У 1995 році Джозеф Сілк і Бен Мур для пояснення природи темної матерії висунули ідею RAMBO () — тьмяних зоряних скупчень, складених з коричневих або білих карликівMoore, B., & Silk, J. 1995, Astrophysical Journal, 442, L5-L8 (ADS entry ).
Структура анізотропії космічного мікрохвильового фону в основному визначається двома ефектами: акустичними коливаннями і дифузійним затуханням. Останнє також називають затуханням Сілка на честь Джозефа Сілка.
Відзнаки та нагороди
1972 і 1974: Слоунівський стипендіат 1975: стипендіат Ґуґґенгайма 1995: член Американського фізичного товариства 1999: член Лондонського королівського товариства 2007: включений до Американської академії мистецтв і наук 2008: Золота медаль Королівського астрономічного товариства 2011: премія Бальцана за роботи про ранній Всесвіт 2014: член Національної академії наук США 2018: лектор Генрі Норріса Рассела 2019: премія Грубера з космології разом з «за їхній фундаментальний внесок у теорію формування космологічної структури та дослідження темної матерії» 2020: член Американського астрономічного товариства 2020: лекція
Публікації Сілк має понад 900 публікацій, майже у 200 з яких є першим автором. Три його публікації мають понад 1000 цитувань, понад 50 його статей опубліковані в Nature і 12 в Science. Він написав 4 книги:
The Infinite Cosmos, Oxford University Press, 2006, On the Shores of the Unknown: A Short History of the Universe, Cambridge University Press, 2005, , Google Link The Big Bang, W.H. Freeman, 2005, Cosmic Enigmas, Springer, 1994, , Google Link
Примітки
Посилання Ознайомлювальні відео про професора Сілка та його роботу після його призначення в Грешем-коледж у 2015 році. Джозеф Сілк, Фонд премії Бальцана