Хитрик мінливийЩоголів І., Паночіні С. 1928. Словник зоологичної номенклятури. Частина ІІІ. Назви безхребетних тварин. Evertebrata. (Проєкт). Державне видавництво України, Київ. 114 с.Заморока А. М., Михайлюк-Заморока О.В. (2022) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІ: підродина козакові (Cerambycinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 38: 219-230 https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.219-230 () — вид жуків з родини Скрипунових.
Етимологія назви Наукова назва видового епітета testaceus з латині означає цегляний.
Українська назва мінливий введена в обіг Іринархом Щоголівим у 1928 році й вказує на кольорові варіації забарвлення надкриль. У літературі також відома триномінальна назва «вусачик плоский мінливий»Кравченко О.М., Кравченко С.О. 2009. Колеоптероїдні комахи Шацького національного природного парку та прилеглих територій. Жуки-вусачі (Coleoptera, Cerambycidae). Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Т. 2. С. 135–143..
Поширення Хитрик мінливий є пан'європейським видом в європейському зоогеографічному комплексіЗагайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.. Ареал охоплює всю Європу, Кавказ, Західну Росію, Малу АзіюLöbl, I., & Smetana, A. 2010. Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Volume 6: Chrysomeloidea I. Apollo Books, Stenstrup, 1–924..
В Україні Хитрик мінливий розповсюджений по усій територіїБартенев А.Ф. 2009. Жуки-усачи Левобережной Украины и Крыма. Xарків : ХНУ імені В.Н. Каразіна. 418 с.Бартенев А.Ф. 2003(2004). Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины. Вісті Харківського ентомологічного товариства, том XI, 1–2: 24-43.Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206
Екологія Зустрічається у листяних лісах, де часто є домінантом або субдомінантом серед вусачів. Дорослих комах можна побачити на стовбурах дерев, в купах дров, на стінах дерев’яних будівель тощо. Комахи не відвідують квітів. Личинка може розвиватися в деревині більшості листяних дерев, але переважно в грабі, буці, дубі та березі. Плодючість самок коливається від 100 до 130 яєць.
Морфологія Імаго Імаґо невеликих розмірів. Довжина тіла коливається в межах 6-18 мм. Забарвлення дуже мінливе. Переважно тіло рудого або бурого кольорів, часто затемнене, а надкрила бурого, рудого, зеленого, синього або фіолетового забарвлення. Передньоспинка вкрита дуже рідкими цятками, з гладенькими виступами на диску, іноді з темними плямами. Гемолімфа містить кантаридин.
Від інших видів роду відрізняється довгим першим члеником задньої лапки, який в 1,5 рази довший обох наступних разом взятих.
Личинка Особливістю морфології личинки є те, що голова дуже втягнена в передньоспинку і має по одному вічку при основах вусиків. Ноги слабко розвинені, майже непомітні. Мозолі на черевці дуже дрібно ґранульовані або вкриті дрібно-комірчастою скульптурою.
Життєвий цикл Розвиток личинки триває 2 роки.
Примітки
Посилання Систематика виду на порталі BioLib (англ.) Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz (англ.)