Олександр Натанович Бернштам (, Керч — 10 грудня 1956, Ленінград) — радянський археолог і сходознавець, доктор історичних наук (1942), професор Ленінградського університету.

Життєпис Ще навчаючись у школі, працював з 1925 року в Севастопольський музеї краєзнавства. У червні 1931 року закінчив ЛІФЛІ і в серпні вступив в аспірантура ГАІМК, навчався, серед іншого, у С. Е. Малова і А. Н. Самойловича. У 1935 році захистив кандидатську дисертація «Соціально-економічний устрій стародавнього турецького суспільства Туркмі в Монголії».

З 1932 по 1956 — науковий співробітник Державного Ермітажу. З 1936 року одночасно — викладач ЛДУ, керівник постійно діючої археологічної експедиції Семиріччя — Тянь-Шань — Памір — Фергана.

24 серпня 1942 року в Ташкенті на засіданні Вченої ради Інституту історії АН СРСР захистив докторську дисертацію «Історія киргизів та Киргизстану з найдавніших часів до монгольського завоювання».

На початку 1950-х років праці Бернштама з історії тюркських народів зазнавали офіційної критики за «буржуазний націоналізм». "Бернштам чимало попрацював над тим, щоб засмічити історію матеріальної культури кукіль «маррівського вчення», — писала в 1953 році газета «Известия». Як наслідок, 1953 року вчений не зміг опублікувати жодної роботи.

Похований на Богословському кладовищі Санкт-Петербурга.

Дочка (1935—2008) — етнограф і фольклорист.

Наукова діяльність Досліджував пам'ятники Семиріччя, Тянь-Шаню, Паміру та Фергани, виділив періоди виникнення археологічних пам'яток Середньої Азії від 2-го тис. до н. е. по XV століття н. е.

Розробляв проблематики етногенезу, соціальної організації та економіки кочових народів Центральної Азії, а також вивчав давню епіграфіку та нумізматику.

Наукові праці Жилище Крымского предгорья. Опыт социологического анализа // ИГАИМК. 1931. Т. 9. Вып. 67. С. 146. Руническая надпись в уйгурской рукописи // Записки Института Востоковедения АН СССР. 1939. Т. VII. С. 303—305. Археологические работы в Семиречье // КСИИМК. 1940. Вып. 4. С. 43—48. Кенкольский могильник. Л., 1940. Тюргешские монеты // ТОВЭ. Т. II. 1940. С. 105—112. Согдийская колонизация Семиречья // КСИИМК. Вып. 6, 1940, стр. 34—42. Памятники старины Таласской долины. Историко-археологический очерк. Алма-Ата, 1941. Археологический очерк Северной Киргизии. Фрунзе, 1941. Социально-экономический строй орхоно-енисейских тюрок VI—VIII вв. Восточнотюркский каганат и кыргызы. М.—Л., 1946. Араванские наскальные изображения и даваньская (ферганская) столица Эр-ши // Советская этнография. 1948. № 4. С. 155—161. Новые работы по тохарской проблеме // ВДИ. 1947. № 2. С. 134—138 Среднеазиатская древность и её изучение за 30 лет // ВДИ. 1947. № 3. С. 83-94. Новые эпиграфические находки из Семиречья // ЭВ. Т. И, 1948. С. 107—113. Археологические работы в Южном Казахстане // КСИИМК. Вып. 26. 1949. С. 131—133. Основные этапы истории культуры Семиречья и Тянь-Шаня // Советская археология. Т. IX. 1949. С. 337—384. Советская археология Средней Азии // КСИИМК. 1949. Вып. 28. С. 517. Древнейшие тюркские элементы в этногенезе Средней Азии // СЭ. Вып. VI—VII. 1947. С. 148—158. Введение; ч. I, гл. I, III; ч. II, введение, гл. II; заключение // Труды Семиреченской археологической экспедиции. Чуйская долина // МИА. № 14. 1950. Древнетюркский документ из Согда // ЭВ, т. V, 1951, С. 65—75. Очерк истории гуннов. Л., 1951. Историко-археологические очерки Центрального Тянь-Шаня и Памиро-Алая. М.; Л., 1952 (МИА. № 26). Новый тип тюргешских монет // Тюркологический сборник. М.—Л., 1951. С. 68—72. Древнетюркское письмо на р. Лене // ЭВ, т. IV, 1951, стр. 76—86. Древнетюркские рунические надписи из Ферганы // ЭВ. Т. XI. 1956. С. 54—58. Древний Отрар // Изв. АН Каз. ССР. Серия «Археология». Вып. 3. 1991. С. 81—97.

Література

Заднепровский Ю. А. Александр Натанович Бернштам // КСИИМК. 1960. Вып. 80. С. 58. Заднепровский Ю. А., Подольский А. Г. Александр Натанович Бернштам. К 70-летию со дня рождения // НАА. 1981. № 2. С. 161—168. Козлов С. Я. Потерянная этнография // Независимая газета. 2004. 17 октября. № 234. Массон В. М. Александр Натанович Бернштам из плеяды первопроходцев среднеазиатской археологии (к 90-летию со дня рождения) // АВ. 2002. № 9. С. 279—281. Маловицкая Л. Я. Воспоминания о работе с А. Н. Бернштамом в 1944—1945 гг // Изучение древнего и средневекового Кыргызстана. Бишкек, 1998. С. 64-68. Массон В. М. Александр Натанович Бернштам из плеяды первопроходцев среднеазиатской археологии: (К 90-летию со дня рождения) // АВ. № 9. 2002. С. 278—281. Маханбаева Н. Н. А. Н. Бернштам как исследователь археологических памятников Жетысу // Известия НАН Республики Казахстан. СОН. Алма-Ата, 2006. № 1. С. 208—217. Ставиский Б. Я. А. Н. Бернштам и изучение буддийских памятников Средней Азии // Из истории и археологии древнего Тянь-Шаня. Бишкек, 1995. С. 176—183. Ташбаева К. И. Ведутова Л. М. Археология, история и культура Кыргызстана в исследованиях А. Н. Бернштама // Бернштам А. Н. Избранные труды по археологии и истории кыргызов и Кыргызстана. Бишкек, 1998. С. 5-18. Толстов С. П. А. Н. Бернштам // Советская этнография. 1957. № 1. С. 178—180. (список трудов). Некролог «Александр Натанович Бернштам» // СА. 1957. № 1. С. 289—290. Памятники старины Таласской долины: историко-археологический очерк (1941) Очерк истории гуннов (1951)

Посилання Праці А. Н. Бернштама на сайті Інституту східних рукописів РАН Тихонов И. Л. Бернштам Александр Натанович // Сетевой биографический словарь историков Санкт-Петербургского университета XVIII—XX вв.

Примітки