(букв. «креветка у формі серця») — рід викопних радіодонтів (стеблових членистоногих) родини Hurdiidae, що населяли територію сучасного північного Китаю в середньому кембрії (мяолін, ). Ця тварина була описана у 2020 році на основі решток, знайдених у формації Zhangxia, провінція Шаньдун. Вона відрізняється від інших представників своєї родини унікальним серцеподібним лобовим склеритом (головним карапаксом) і фронтальними придатками — 9 і ще 7 подовжених майже рівних ендитів. був важливим, як перший хурдид мяолінського віку, відомий з шарів гірських порід за межами Лаврентії, що дозволило палеонтологам краще зрозуміти географічний ареал існування цієї родини в природі.
Hurdiidae, зокрема , були найрізноманітнішою лінією радіодонтів, як з погляду на географічне розповсюдження, так і за екологічною роллю. Вони відрізняються від інших груп радіодонтів своїми великими головними склеритами, ротовою частиною та придатками, що складаються з близько п'яти майже рівних ендитів. Варто відзначити різноманітність головних склеритів представників Hurdiidae: деякі роди, такі як Aegirocassis та Hurdia, мали довгі загострені склерити, тоді як інші, такі як Cambroraster та Titanokorys — підковоподібні.
Опис
відомий за кількома зразками ( 173109–173117, 173313) — всі вони належать до єдиного виду . Ротовий конус тварини (круглий рот під головою) складався приблизно з 32 пластинок і зовні був схожий на конус Peyotia. Склерит голови був близько 96 мм завдовжки та ~93 мм завширшки. Склерит мав загострений кінець спереду, а також задні латеральні насічки. Бічні ділянки склериту мали лопатевий вигляд. Центр головного склериту спереду був вкритий смужками горбків, тоді як боки були гладкими. Передні придатки (довгі хапальні лапки на передній частині голови радіодонта) складалися приблизно з 9 сегментів, кожен з яких мав довгі ендити, що накладалися один на одного. Ці ендити мали близько 20 довгих допоміжних «голочок».
Палеоекологія
Скам'янілості відомі з родовища під назвою Linyi Lagerstätte, у відкладах Panchegou в межах великої формації Zhangxia. Це місцезнаходження відоме винятковим збереженням м'яких тканин. Деякі з відомих таксонів членистоногих навіть демонструють збережену травну систему. Згідно зі статтею 2022 року, в якій проаналізовано місцезнаходження, тут налічується «35 викопних таксонів, у тому числі чотири трилобіти, один Agnostida, щонайменше дев'ять м'якотілих членистоногих, два Lophophorata, щонайменше сім губок, один Chancelloriidae, один приапулід, сім incertae sedis, чотири макроводорості та чотири сліди викопних організмів». Відомо щонайменше два роди радіодонтів: (найпоширеніший нетрилобітний членистоногий цього регіону) та наразі неназваний Amplectobeluidae, відомий за кількома фронтальними придатками.
Класифікація Риси, притаманні (головний карапакс, витягнуті ендити та конусоподібна форма ротового отвору), наближають його до Hurdiidae. 2022 року, при описі нових решток базального Hurdiidae Stanleycaris, Мойсюк та Карон віднесли до похідних у родині хурдид поряд з Cambroraster та Titanokorys.
Кладограма за Moysiuk & Caron, 2022:
Коментарі
Примітки