Фе́дір Іва́нович (31 травня 1557 — 7 (17 січня) 1598) — 2-й московський цар з 1584, син Івана IV Васильовича (Грозного), брат Дмитра Івановича та Івана Івановича. Представник московської гілки роду суздальських Юрійовичівhttp://litopys.org.ua/dynasty/dyn39.htm на московському престолі. Останній правитель з династії Рюриковичів
Життєпис Хворобливий Федір Іванович майже не займався державними справами, а фактичним правителем Московської держави був брат його дружини, цариці Ірини Федорівни, Борис Годунов. Після смерті польського короля Стефана Баторія прихильники московської орієнтації у Речі Посполитій у 1573—1574 і 1587 роках безуспішно висували кандидатуру Федора Івановича на престол Речі Посполитої. За правління Федора Івановича Московська держава поступово виходила з економічної кризи і тяжких наслідків Лівонської війни (1558—1583).
Внаслідок московсько-шведської війни 1590—1595 років і підписання Тявзинського миру 1595 року до Московського царства відійшли міста Ям, Івангород, Копор'є і Корела. За Федора Івановича Московія остаточно приєднала Західний Сибір. Для боротьби проти Кримського ханства і Османської імперії московський уряд використовував українських козаків.
Після смерті Федора Івановича та постригу в черниці його дружини Земський собор 1598 року в Москві проголосив царем Бориса Годунова.
Родовід
Примітки
Джерела
Павлов А. П. Государев двор и политическая борьба при Борисе Годунове (1584—1605). — СПб., 1992. Морозова Л. Е. Два царя: Федор и Борис. — М., 2001. Володихин Д. Царь Федор Иванович. — М., 2011.
Посилання