Державна комісія з питань реформування Збройних Сил України інших військових формувань та оборонно-промислового комплексу — консультативно-дорадчий орган при Президентові України, що указами Президента України було створено у 2005 роціУказ Президента України Про Державну комісію з питань реформування Збройних Сил України, інших військових формувань та оборонно-промислового комплексу від 2 грудня 2005 року N 1691/2005 та ліквідовано у 2009 роціУказ Президента України Про ліквідацію Державної комісії з питань реформування Збройних Сил України, інших військових формувань та оборонно-промислового комплексу від 10 лютого 2009 року N 79/2009 .

Завдання та діяльність Основними завданнями Державної комісії були: опрацювання пропозицій щодо визначення пріоритетів державної політики у сфері оборони та розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу; розгляд проектів законів та актів Президента України з питань оборони, аналіз практики застосування законодавства у сфері оборони та підготовка пропозицій щодо його вдосконалення. Державна комісія здійснює підготовку пропозицій щодо: Стратегії воєнної безпеки, уточнення положень Воєнної доктрини України, функцій і завдань Збройних Сил України, інших військових формувань, проектів концепцій та державних програм (планів) їх реформування і розвитку, а також вивільнення Збройних Сил України, інших військових формувань від невластивих їм функцій; запровадження єдиних для Збройних Сил України, інших військових формувань норм і стандартів грошового та пенсійного забезпечення, соціальних гарантій військовослужбовцям та членам їх сімей; заходів із соціальної адаптації осіб, звільнених у запас або відставку; удосконалення механізму передачі, реалізації та утилізації військового майна, озброєння та військової техніки, що вивільняються в ході реформування Збройних Сил України та інших військових формувань, фінансового і матеріального забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, створення і підтримання на належному рівні державних ресурсів у сфері оборони; реформування вітчизняного оборонно-промислового комплексу, посилення державного впливу на процеси науково-технічного та інноваційного розвитку, технологічного оновлення оборонних виробництв.

Примітки