Микола Якович Ду́дченко ( 14 серпня 1949, Улянівка) — український і російський художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1978 року та Спілки художників РосіїДудченко Николай Яковлевич / Российская академия художеств. ; почесний член з 2016 року, член-кореспондент з 2021 року, академік з 2024 року Російської академії мистецтв (Південне регіональне відділення). Чоловік художниці Олени Молчанової, батько художника Андрія Дудченка.

Життєпис Народився 14 серпня 1949 року в селі Улянівці Скадовського району Херсонської області (нині Україна). Протягом 1964—1967 років навчався у Кримському художньому училищі імені Миколи Самокиша, де був учнем Анатолія Шипова; 1972 року закінчив відділення монументально-декоративного мистецтва Харківського художньо-промислового інституту, де був учнем Олександра Хмельницького, Євгена Бикова.

Мешкав у Євпаторії в будинку на вулиці 60 років СРСР, № 3, квартира № 55Дудченко Микола Якович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 47.; пізніше у Сімферополі в будинку на вулиці Бетховена, № 113, квартира № 26Дудченко Микола Якович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 291..

З 2004 року — викладач (доцент з 2008 року); у 2013—2014 роках — директор Кримської філії Національної Академії образотворчого мистецтва та архітектури. Одночасно протягом 2006—2013 років обіймав посаду заступника Голови Кримської організації Національної спілки художників України. З 2015 року — Президент Творчого об'єднання південноруських художників у Севастополі.

Творчість Працює у галузях станкового (пише пейзажі, портрети) та монументального живопису (створює вітражі, розписи), станкової графіки. Використовує техніки: холодна енкавстика, акварель, пастель, офорт, літографія, колаж. Серед робіт:

живопис «Автопортрет» (1980); «Сім'я» (1980); «В. Філатов» (1984); «Старосільський пейзаж» (1988); «Радониця (Золотослов)» (1989); цикл «Сільський іконостас» (1989—1997); серія «Кримські пейзажі» (1989—2002); серія «Севастопольський пленер» (2002—2006); «Автопортрет» (2004); «Балаклавська бухта» (2006); «Рибацька слобода» (2006); «Ранок у Балаклаві» (2006); «Бахчисарайський палац» (2006); «Балаклава» (2006); «Портрет Молчанова у народному костюмі» (2008); «Феофанія» (2008); «Андрій у Ласпі» (2013); «Вечір у Херсонесі» (2017); «Будинок художника-баталіста Юрія Волкова» (2018); «Севастопольський балкон» (2022); графіка «Квітень у Севастополі» (1983—1993, офорти); «Георгій» (1989, літографія); «Михайло» (1989, літографія); «Янгол» (1990); «Кримські акварелі» (1996—2005, офорти); «Вефсанда» (2000, акварель). </div> монументальні твори вітраж «Пісня» у пансіонаті «Золотий берег» (1974); розписи у Євпаторії: «Піонерія», «Гімнасти» (обидва — 1976, середня школа № 12), «Дружба народів» (1977, середня школа № 8), «Осінь» (1978, санаторій «Євпаторія»), «Мир» (1985) і «Сім'я» (1986; обидва — Палац одружень); панно «Материнство» у пологовому будинку Євпаторії (1979). Автор ілюстрацій до повісті «До побачення, хлопчики» Бориса Балтера (2007).

Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних художніх виставках та пленерах з 1972 року. Персональні виставки провів на острові грецькому Криті у 1997 році, у Сімферополі у 2000 році, в Ялті у 2000, 2003, 2005 роках.

Роботи майстра зберігаються у Національному художньому музеї України в Києві, Севастопольському художньому музеї імені Михайла Крошицького, Сімферопольському художньому музеї, Музеї мистецтв Прикарпаття в Івано-Франківську, Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького, Музеї Світового океану в Калінінграді, також у приватних колекціях Греції, Німеччини, Росії.

Автор статей до Енциклопедії сучасної УкраїниДудченко Микола Якович. Авторський внесок / Енциклопедія сучасної України..

Відзнаки

почесні звання Заслужений художник України (2007; за значний особистий внесок у розвиток української культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки і високу професійну майстерність); Заслужений художник Автономної Республіки Крим (2007); Народний художник Республіки КримДудченко Николай Яковлевич / Севастопольская детская школа искусств. ; премії Премія у галузі мистецтва Автономної Республіки Крим (2003); Державна премія Автономної Республіки Крим (2003, за серію кримських пейзажів)Дудченко Николай Яковлевич / Арт-Бульвар. ; Премія імені Семена Дувана в номінації «Живопис» (2010); Друга премія Всеросійського конкурсу «За чисту Воду» (2014, Сочі); медалі Медаль Міжнародного Фонду «Культурне надбання» — «За майстерність» (2010, Санкт-Петербург); Медаль Російської академії мистецтв «Шувалов» (2015); дипломи, грамоти Дипломи Гран–Прі, I та V бієнале камерної акварелі Криму (1996; 2004); Почесна грамота Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (2003); Почесний Диплом Міжнародного Фонду «Культурне надбання» (2010); Диплом південного регіонального відділення Російської академії мистецтв «За внесок у розвиток образотворчого мистецтва півдня Росії» (2014). </div>

Примітки

Література