Баварський лев — геральдичний символ, що кілька разів з'являється на державному гербі Баварії. Він також є символічною фігурою Вільної Держави Баварія, зокрема на пам'ятниках і нагородах.

Державний герб У трьох гербових полях з п'яти гербового щита Баварії ще з часів Баварського королівства розміщено левів. Два золоті леви з червоним озброєнням підтримують щит тримачі.

«Золотий лев» у чорному полі символізує адміністративний округ Верхній Пфальц, це Пфальцький лев. Червоно-білі граблі позначають три франконські адміністративні округи Середню, Верхню та Нижню Франконію, блакитна пантера — Нижню та Верхню Баварію, а три чорні леви символізують Швабський адміністративний округ.

Серцевий щит містить білі та блакитні ромби, у розмовній мові відомі як рута, які походять від графів Богенів і були прийняті Віттельсбахами після придбання їх володіння.

Історія 1214 року лев став геральдичною твариною в родині Віттельсбахів. Після вимирання чоловічої лінії пфальцграфів Пфальцького курфюрства король Фрідріх II присвоїв титул курфюрста Пфальцу Отто II, сину Людвіга Кельгеймера з дому Віттельсбахів. У 1212 році, у віці шести років, Отто був одружений з донькою графа Пфальцу. Поки він був ще неповнолітнім, Людовик правив за нього. Лише в 1228 році Оттон зміг вступити на посаду. У 1229 році він запровадив офіційний герб для курфюрства Пфальц із золотим левом на чорному тлі, після того як попередні курфюрсти Пфальцу вже використовували різних левів у своїх приватних гербахKatharina Heinemann, Matthias Memmel: Löwen aus Bayerns Schlössern und Burgen. 2014, S. 21 f..

Згодом Віттельсбахи прийняли лева як геральдичну тварину для всіх старобаварських і пфальцьких ліній. 1242 року були офіційно додані ромби. Тоді рід графів Богенів вимер і був успадкований Віттельсбахами. Об'єднаний герб з ромбів та левів вперше задокументований у 1330 році: два леви і два ромбові поля стоять по діагоналі в почетвертованому щиті. Цей герб був продовжений у різних варіаціях обома лініями.

1806 року на свій перший герб взяло лева новостворене Баварське королівство, але відмовилося від нього того ж року, коли було введено другий герб. Тоді левів використовували лише як щитотримачів у зображенні великого герба. Лише Людвіг I знову підкреслив регіональний зв'язок свого правління, тому в 1835 році він запровадив новий асоціативний герб, який знову містив пфальцького лева. Він залишався у вжитку до кінця монархії у 1918 році. Вільна держава Баварія також використовувала пфальцького лева з 1923 року, але у версії від 1950 року він більше не позначає Рейнський Пфальц, а адміністративний округ Верхній ПфальцKatharina Heinemann, Matthias Memmel: Löwen aus Bayerns Schlössern und Burgen. 2014, S. 33–36.

ТВідомо також, що Віттельсбахи тримали живих левів у різних замках і фортецях. Відомо, що з 1491 року при Старому дворі Мюнхена працював левовод, а в 1493 році Гартман Шедель повідомив про народження там молодих левенят у хроніці, названій його ім'ям, Schedel'schen Weltchronik. Тварин можна простежити в Мюнхені щонайменше 250 років, і вони також були цінними подарунками від герцогів. У 1551 році дві тварини були подаровані курфюрстському двору в Гейдельберзі, а в 1554 році одна — графу Палатину в Нойбурзі. У 1580 році в Альтер-Гофі на Бурґштрассе було збудовано окремий лев'ячий будиночок, а в 1614 році один з аугсбурзьких патриціїв повідомив, що в Альтер-Гофі утримується лев. Останній відомий господар левів помер у 1734 роціEnno Burmeister: Die baugeschichtliche Entwicklung des Alten Hofes in München. Buchendorfer, München 1999, ISBN 3-934036-07-4, S. 68 und Endnoten.. У Ландсгутському замку Траусніц зберігся колишній левиний рів.

Пам'ятники

Два головних входи в Мюнхенську резиденцію з 1616 року охороняють по два левиSüddeutsche Zeitung: Rückkehr der Löwen, 26. März 2014 Seite 31. Баварський лев спочиває біля підніжжя колони Отто в Оттобрунні, відкритої в 1834 році. Обабіч входу в Фельдгеррнгалле у Мюнхені є кам'яні леви. Баварський лев знаходиться поруч зі статуєю Баварії, встановленою між 1843 і 1850 роками над Терезієнвізе. З 1856 року вхід у гавань Ліндау зі східного боку обрамляє статуя лева. З 1905 року лев сидить на монументі Оберлендеру у Ваакірхені. Пам'ятник леву знаходиться біля Бад-Аббаха, 1794/96.

Нагороди

Зворотний бік баварської медалі за хоробрість прикрашений зображенням баварського лева. «Баварський лев» — нагорода Міністерства сільського господарства Баварії. Міністерство економіки Баварії щороку відзначає середні компанії, які особливо швидко розвиваються, нагородою «50 найкращих у Баварії». Розіграш нагород переможців округу за Лева прем'єр-міністра БаваріїPreisplattln um den Bayerischen Löwen . Щороку Баварський аматорський кінофестиваль (BAF) нагороджує головним призом Великого баварського лева з діамантовим щитом, а також чотирьох інших баварських левів за найкращі аматорські фільми рокуErgebnis der 45. Bayerische Amateurfilm-Festspiele 2024. Символом премії Баварської книжкової премії, яку з 2014 року присуджує уряд землі Баварія, є білий лев.

Інше До свого розформування 60-та піонерська навчальна бригада мала назву «Баварський лев»Gelöbnisfeier in Böhmfeld. Футболістів Мюнхен 1860 також називають «Мюнхенські леви» або скорочено «Леви».

Див. також Лев (геральдика) Герб Баварії

Література Katharina Heinemann, Matthias Memmel: Löwen aus Bayerns Schlössern und Burgen. Sonderedition. Bayerisches Staatsministerium für Finanzen, Landesentwicklung und Heimat, Öffentlichkeitsarbeit u. a., München u. a. 2014. Wilhelm Volkert: Die Bilder in den Wappen der Wittelsbacher. In: Wittelsbach und Bayern. Band 1: Hubert Glaser (Hrsg.): Die Zeit der frühen Herzöge. Von Otto I. zu Ludwig dem Bayern. Teil 1: Beiträge zur bayerischen Geschichte und Kunst. 1180—1350. Hirmer u. a., München u. a. 1980, ISBN 3-7774-3180-X, S. 13–38. Wilhelm Volkert: Die Wappenzeichen des Landes Bayern («Insignia armorum terrae Bavariae»). In: Zeitschrift für Bayerische Landesgeschichte. Bd. 44, 1981, S. 675—692, (Digitalisat).

Примітки