Ганс Вернер Йоахім Ердманн Га́упт (; 26 червня 1876 — 30 липня 1942, Берлін) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія Син землевласника і гауптмана у відставці Густава Гаупта і його дружини Анни, уродженої Даленбург. У 1879 році втратив матір.Sterberegister des Standesamtes Charlottenburg von Berlin Nr. 4324/1942 (kostenpflichtig Online bei Ancestry).Sterberegister des Standesamtes Soldin/Neumark Nr. 29/1879 (kostenpflichtig Online bei Ancestry)

Після закінчення кадетського училища 7 березня 1896 року вступив у Прусську армію і був призначений у піхотний полк «Барон Гіллер фон Гертінген» (4-й Позенський) № 59. З 1 жовтня 1902 року — ад'ютант 3-го батальйону свого полку, одночасно з 1 жовтня 1904 по 1907 рік — ад'ютант командування району Дойч-Ейлау. 30 березня 1910 року відправлений у резерв.

Після початку Першої світової війни в листопаді 1914 року відновлений на службі і призначений в запасний батальйон піхотного полку «Великий герцог Фрідріх Франц II Мекленбург-Шверінський» (4-й Бранденбурзький) № 24. Того ж місяця очолив роту свого полку. Відзначився під час взяття форту Дуомон. 13 травня 1916 року зарахований на дійсну службу. З 18 травня 1916 року — командир 3-го батальйону свого полку.

З січня 1919 року — командир 3-го батальйону добровольчого полку «Фон Офен». З 1 липня 1919 року служив у розрахунковій службі свого старого полку. У вересні 1919 року вступив в охоронну поліцію. 30 січня 1920 року звільнений з армії і того ж дня вступив у поліцію безпеки. 15 жовтня 1935 року перейшов у вермахт і був призначений у штаб головнокомандування, 26 серпня 1939 року — в штаб допоміжного головнокомандування 3-го армійського корпусу. Помер від колоректального раку в 122-му резервному лазареті й похований на берлінському цвинтарі Інваліденфрідгоф. У 1989 році на могилі встановили реституційний камінь.

Звання Другий лейтенант (7 березня 1896) Оберлейтенант (20 березня 1906) Гауптман резерву (8 березня 1915) Гауптман (13 травня 1916) Майор запасу (30 січня 1920) Майор поліції (30 січня 1920) Оберстлейтенант поліції (серпень 1933) Оберстлейтенант (15 жовтня 1935) Оберст (1 квітня 1937) Генерал-майор запасу (27 серпня 1939) Генерал-майор (1 березня 1941)

Нагороди Столітня медаль Орден Корони (Пруссія) 4-го класу Залізний хрест 2-го і 1-го класу Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го і 1-го класу Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою Pour le Mérite (16 березня 1916) Сілезький Орел 2-го ступеня Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

Примітки

Література Dermot Bradley, Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Brockmann: Die Generale des Heeres 1921—1945. Band 5: v. Haack–Hitzfeld. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2422-0, S. 190—191.

Посилання

Біографічні дані.