Да́нія ( ; заст. Да́тчинаЛист Тараса Шевченка до П. М. Корольова від 18.11.1842 р.) — скандинавська установча країна в Північній Європі, що входить до Королівства Данія. Розташована на південний захід від Швеції і на південь від Норвегії, має суходільний кордон із Німеччиною. Данія займає територію площею 43 094 км²Denmark Area — Geography — Index Mundi. Retrieved 5 June 2012. і має населення 6,004,582 осіб (01.08.2025). Країна складається з півострова Ютландія, архіпелагу і 443 островів, 70 з яких населені. Острови характеризуються плоскими орними землями й піщаними берегами, низькою висотою та помірним кліматом.
Об'єднане Королівство Данії утворилось у VIII столітті як мореплавна держава в боротьбі за контроль над Балтійським морем. Данське панування над Кальмарською унією, утвореною 1397 року з Норвегією та Швецією, закінчилося відділенням Швеції у 1523 році. Сканія (нині південна Швеція) та острів Готланд ще залишалися у складі Данії відповідно до 1645 року (мир у Бремсебро) і 1658 року (мир у Роскілле) відповідно. Однак Данія залишила союз з Норвегією, який тривав до 1814 року. Данія успадкувала експансивну колоніальну імперію від союзу, завдяки чому має контроль над Фарерськими островами та Ґренландією. Починаючи з XVII століття відбувалось кілька цесій території; вони завершились у 1830-х сплеском націоналістичних рухів, які були придушені 1864 року під час другої війни за Шлезвіг. Данія дотримувалася нейтралітету в Першій світовій війні. У квітні 1940 року під час німецького вторгнення країна практично не чинила військового опору, тоді як данський рух опору був активний з 1943 року до капітуляції Німеччини в травні 1945 року. Бувши індустріалізованим експортером сільськогосподарської продукції в другій половині XIX століття, Данія здійснила низку соціальних і трудових реформ на початку XX століття, що заклало підґрунтя для нинішньої соціальної моделі з високорозвиненою та змішаною економікою.
Конституція Данії, ухвалена 5 червня 1849 року, завершила еру абсолютної монархії, що почалася 1660 року, і встановила конституційну монархію, яка влаштована як парламентська демократія. Поточним монархом є король Фредерік X. Уряд і національний парламент засідають у Копенгагені, який є столицею, найбільшим містом і торговим центром країни. Данія є членом Європейського Союзу від 1973 року, користуючись при тому низкою прав на неучасть; країна зберігає власну валюту — данську крону. Данія є однією з країн-засновників і членів НАТО, Північної ради, Ради Європи, Організації Економічного Співробітництва та Розвитку, Організації Об'єднаних Націй; країна також є частиною Шенгенської зони.
Данія посідає дуже високі місця в низці рейтингів, зокрема якості життя, здоров'я, освіти, захисту громадських прав та свобод, конкурентоспроможності, демократії, рівності, процвітання, людського розвитку.2013 Legatum Prosperity Index™: Global prosperity rising while US and UK economies decline . Legatum Institute, 29 October 2013. Данія часто оцінюється як одна з найщасливіших країн у світі в крос-національних дослідженнях рівня щастя.These Are The Happiest Countries In The World. The Huffington Post. June 5, 2015. Країна посідає перше місце у світі в рейтингу соціальної мобільності,Dave Serchuk. Happy Country=Social Mobility? Forbes. 12 July 2011 одну з провідних позицій у рейтингу країн з найкращими показниками рівності доходів, має один з найвищих у світі номінальний ВВП на особу населення і один з найвищих у світі податків на індивідуальний дохід. Більшість данців є членами державної церкви, хоча конституція гарантує свободу віросповідання.
Етимологія Данія (Denamearc) згадується в одному з варіантів Англосаксонської хроніки, де запис датується XI століттям«digitaliseret version». Arkiveret fra originalen 9. april 2016. Hentet 17. juni 2016.. Слово Denemearc також написано на Рунічних каменях в Еллінзі, які датуються близько 955 року. Слово Denemearc складається з двох частин. Префікс «Дан» відноситься до данців або, за Саксоном, до легендарного короля ДанаMikkel Stjernholm Kragh (2009). Daner og Jyder: Dan og Juda-Dan.
У давньоскандинавській мові людей називали «дани» у множині, що може означати щось на кшталт «жителі рівнини». «Дан», ймовірно, походить від індоєвропейського *dhen", що означає «пласка дошка»Indo-European Lexicon, Pokorny Master PIE Etyma Arkiveret, side 249, Linguistics Research Center, College of Liberal Arts, The University of Texas at Austin, hentet fra Julius Pokorny: Indogermanisches etymologisches Wörterbuch, Bern: Francke, 1959, 1989..
Тому назва «Данія» могла означати «прикордонна територія плоскоземців» і, спочатку обмежувалася лісами Шлезвіга, тобто прикордонною територією данців з німцями на півдніNielsen, Niels Åge (1969). «Daner», i Dansk etymologisk ordbog. Gyldendal, København.. Слово «Mark» використовувалося в давньоверхньонімецькій та англосаксонській мовах для значення «прикордоння», і політичний відтінок також можна знайти в цьому слові, посаду маркграфство (margrave), так само, як закінчення також може бути пов'язане з лісовими районами, такими як Фіннмарк або ТелемаркAsernes æt Daner, Danir, Vandfolke.
На думку російських дослідників, існують дві версії походження назви країни. За однією версією, назва утворилася від племені данів, що проживало на півдні Скандинавського півострова і в V—VII століттях нашої ери заселило Данський архіпелаг і Ютландію. За іншою версією, «Денмарк» перекладається як «лісова країна», оскільки слово «дан» (або «тан») староскандинавською мовою означало «ліс».
Природа
Данія — приатлантична країна, розташована на північному заході зони широколистяних лісів Європи в помірних широтах Євразії. Займає півострів Ютландія й острови Данського архіпелагу: Зеландія, Борнгольм, Лесі, Лолланн, Мін, Сторстрем, Фюн, Фальстер та інші — усього 407Denmark in numbers 2010 . Statistics Denmark. Retrieved 2 May 2013 островів у протоках і морях Північного і Балтійського морів, з-посеред яких заселені лише 72.Statistikbanken.dk/bef4 З цих 72 островів найбільшими й найнаселенішими є Зеландія, де розташована столиця країни Копенгаген, Фюн, острови-близнюки Лолланн і Фальстер, а також віддалений майже на 200 км на схід у Балтійському морі острів Борнгольм.
Країна має суходільний кордон лише з Німеччиною. Він проходить на півдні півострова Ютландія і має довжину 68 км. Від 2000 року також є сухопутне сполучення зі Швецією (через Ересуннський міст і тунель). Загальна довжина берегової лінії Данії (півострова Ютландія та 406 островів) — 7,3 тис. км, що становить шосту частину довжини екватора.
На заході Данія омивається Північним морем, на півночі — протокою Скагеррак і Каттегат, на північному сході — протокою Ересунн (найменша ширина Ересунна всього 4 км), на сході й півдні — Балтійським морем.
Протоки Ересунн (Зунд), Скагеррак і Каттегат відокремлюють країну від Норвегії й Швеції. Найближчі сусіди Данії — Швеція і Норвегія — відокремлені від неї протоками Ересунн і Скагеррак, причому відстань до Швеції — 4 км, а до Норвегії — близько 200 км. Відстань до Великої Британії по Північному морю — близько 500 км.
Протоки Малий Бельт, Великий Бельт і Ересунн, які звуться Балтійськими протоками, відокремлюють один від одного півострів Ютландію, острови Фюн і Зеландію та Скандинавський півострів.Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге вид. — К.: Либідь, 2001. — 416 с. Вони є основним морським шляхом, що з'єднує Балтійське море зі Світовим океаном, і мають міжнародний правовий режим.
Територіальні води Данії — 12 морських миль (22,2 км). Жодна точка метрополії не віддалена від моря на відстань понад 52 км. Країні належить східна частина шельфу Північного моря.
Геологія
Геологічна будова Данії (за винятком острова Борнгольм) повністю сформована молодими осадовими породами мезозою, кайнозою та, перш за все, поверхневими відкладами четвертинного періоду.
Глибокий фундамент Данії знаходиться під великим Датсько-Польським прогином. На поверхню або на невелику глибину в багатьох районах виходять крейдяні відклади верхньокрейдяного періоду та палеогену. Усі світньо відомі білосніжні вапнякові кліфи на островах Мен та Зеландія складаються з значної товщі пишучої крейди та піску з рештками викопної фауни мезозойських морів.
Сучасний ландшафт Ютландії та архіпелагу був остаточно сформований під час останнього (Віслинського) зледеніння. Льодовик вкривав східну частину Данії, залишивши після себе горбистий моренний рельєф, кінцеві морени та численні озера. Західна Ютландія залишалася поза межами суцільного льодовика і була заповнена зандровими піщаними рівнинами, сформованими потоками талих льодовикових вод.
Винятком є острів Борнгольм у Балтійському морі, розташований на лінії розлому Торнквіста. Північна частина Борнгольма складена давніми докембрійськими гранітами та гнейсами Балтійського щита віком близько 1,4 млрд років, що робить його геологічно відмінним від решти країни.
Рельєф
Рельєф Данії рівнинно-горбистий. Більшість території країни сформована з великих хвилястих рівнин і невисоких, місцями крутосхилих пагорбів. Форми рельєфу сформовані переважно під впливом льодовикових покривів, що відступали на північ у плейстоцені, від яких залишилася велика кількість озер. На півночі Данії внаслідок підняття утворилися ступінчасті морські рівнини. На сході країни знаходяться численні бухти, на заході та півночі — піщані дюни. Земля — оброблені рівнини, піщані дюни й лагуни на західному узбережжі; глибокі фіорди на сході. Переважають дерново-підзолисті, на Сході — бурі лісові ґрунти, на узбережжях — лучні алювіальні.
Східні береги країни сильно порізані, західні і північні рівні, облямовані піщаними дюнами. Уздовж низинних берегів збудовані численні дамби.
Поверхня Ютландського півострова і навколишніх островів рівнинна, клімат помірно теплий, морський. Вегетаційний період триває 200—235 днів, річна кількість опадів перевищує 600 мм.
Найвища точка — пагорб Меллегей (170,86 м над рівнем моря)Møllehøj, Denmark / Peakbagger-com, до 2005 року найвищою точкою вважався пагорб Ідінг-Сковгей (170,77 м).
Клімат
Данія — країна з морським кліматом, який характеризується м'якою зимою, прохолодним літом і довгими перехідними сезонами. Вплив океану найбільш різко виявляється взимку. Середня січнева температура для Данії 0 °C. Тривалість опалюваного періоду в Данії (з урахуванням поправки на вітер) дорівнює 220 дням. З липня по серпень температура повітря становить +16…+18 °C, а опадів порівняно небагато. Більшу частину року дмуть сильні західні вітри. Річна сума опадів 600—900 мм; часто бувають тумани. Середньорічна кількість опадів коливається — від найбільших на заході Ютландії до 450 мм на узбережжі протоки Великий Бельт.
Внутрішні й прибережні води
Внутрішні води Данії займають близько 1,5 % території країни. Вони відповідають її низовинному острівному та півострівному рельєфу. Річки з невеликими ухилами, спокійною течією, численними вигинами річища (меандрами), плесами й перекатами. У країні немає великих річок через обмежені площі водозборів. Річкова мережа складається з кількох тисяч малих водотоків. Найдовшою річкою є Гудено на півострові Ютландія, яка має довжину лише 176 км (басейн 2648 км²) і протікає через мальовничу систему озер Сохейлен і є популярною для каякінгу; по річці курсують лише туристичні судна. Інші помітні річки — Стор-О (104 км), Варде-О (90 км) та Скьерн-О (94 км), яка має найповноводніший стік у країні (середня витрата близько 30 куб. м/с). Більшість коротких річок Данії несудноплавні.
Озера Данії переважно дрібні, льодовикового походження (наприклад, Арресе — найбільше за площею озеро країни). Багато з них оточені водно-болотними угіддями та лісами, відіграючи важливу роль у збереженні прісноводного біорізноманіття. Загалом у країні налічується понад 120 тис озер і ставків, але більшість із них мають площу менше 0,01 км². Найбільші з них: