Кирило Олексійович Драганюк (, село Подойма, тепер Кам'янського району, Молдова — , місто Кишинів, Молдова) — молдавський радянський діяч, міністр охорони здоров'я Молдавської РСР. Член Ревізійної комісії КП Молдавії в 1976—1981 роках. Член ЦК КП Молдавії в 1981—1990 роках. Депутат Верховної Ради Молдавської РСР 9—11-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 8-го скликання. Доктор медичних наук (1980). Герой Соціалістичної Праці (4.02.1969).

Біографія Народився в селянській родині. У вісім років втратив матір, під час німецько-радянської війни жив на території, окупованій румунськими військами. З 1944 року працював на колгоспних полях. 1950 року закінчив середню школу в селі Сенетеука Вертюжанського району Молдавської РСР.

У 1956 році закінчив Кишинівський державний медичний інститут.

У 1956—1957 роках — дільничний лікар-фтизіатр, у 1957—1958 роках — головний лікар Скулянської сільської дільничної лікарні Фалештського району Молдавської РСР.

У 1958—1972 роках — головний лікар республіканського туберкульозного санаторію «Ворнічени» в селі Кодри Каларашського (нині Страшенського) району Молдавської РСР.

Член КПРС з 1960 до 1991 року.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 лютого 1969 року за великі заслуги в галузі охорони здоров'я радянського народу Кирилу Драганюку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та Золотої медалі «Серп і Молот».

У 1972—1974 роках — директор Молдавського науково-дослідного інституту туберкульозу.

18 червня 1974 — 28 лютого 1990 року — міністр охорони здоров'я Молдавської РСР.

У 1990—2004 роках — головний лікар Республіканського центру медичної діагностики в місті Кишиневі.

Автор понад 80 наукових праць, присвячених лікуванню легеневого туберкульозу.

Помер 3 червня 2004 року в місті Кишиневі. Похований на Вірменському цвинтарі Кишинева.

На честь лікаря, вченого та організатора охорони здоров'я у 2004 році було названо головну фтизіатричну установу Молдови — медико-санітарну публічну установу «Інститут фтизіопульмонології Кирило Драганюк». У 2016 році, до 85-річчя від дня народження Кирила Драганюка, було встановлено меморіальну дошку на будинку на вулиці Сергія Лазо, де він жив.

Нагороди Герой Соціалістичної Праці (4.02.1969) орден Леніна (4.02.1969) орден Трудового Червоного Прапора (20.08.1986) медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медаль «За трудову доблесть» медалі Заслужений лікар Молдавської РСР (1968) Відмінник охорони здоров'я СРСР (1959)

Примітки

Джерела Советская Молдавия. Краткая энциклопедия. Кишинев: Главная редакция советской энциклопедии, 1982 Депутаты Верховного Совета Молдавской ССР. Десятый созыв. Кишинев: «Карта Молдовеняскэ», 1981.