Міколай Шидловєцький (молодший)

Міколай Станіслав Шидловєцький гербу Одровонж ( між 1475 і 1480 — 18 лютого 1532) — державний діяч Королівства Польського, надвірний хорунжий (1503—1507), коронний крайчий (1507—1515) і підкоморій (1507—1510), краківський бурґграф (1508—1532) і підкоморій (1510—1515), каштелян радомський (1509—1515) і сандомирський (1515—1532), підскарбій Королівства Польського (1515—1532); староста радомський (1507—1532), ольштинський (1507/1508—1532), ґостинінський (1508—1509), лелювський (1511—1532), кшепицький (1519—1532), освенцимський і заторський (1522—1532), городоцький (1527—1532).

Життєпис Народився Міколай, за різними даними, між 1475Karol Nabiałek, Szydłowiecki Mikołaj (ok. 1475—1532), [w:] Polski Słownik Biograficzny, T. 49: Szpilowski (Szpilewski) Hilary — Szyjewski Andrzej Mikołaj, Warszawa — Kraków, Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego Societas Vistulana, 2013—2014, s. 567. і 1480Jerzy Kieszkowski, Kanclerz Krzysztof Szydłowiecki: z dziejów kultury i sztuki zygmuntowskich czasów, T. 1, Poznań, 1912, s. 10.Jerzy Kieszkowski, Kanclerz Krzysztof Szydłowiecki: z dziejów kultury i sztuki zygmuntowskich czasów, T. 2, Poznań, 1912, s. 523. роками, ймовірно в родинному Шидловці. Був, найпевніше, четвертим сином та його другої дружини Зофії Ґождзиковської. Мав рідних 6 братів і 8 сестер, а також 2 братів і сестру від першого шлюбу батька.

Міколай став придворним короля Яна I Ольбрахта, був його ложничим. 1497 року взяв участь у невдалому Буковинському поході проти Молдавського князівства, під час якого проявив себе як сильний і справний вояк, хоч і зазнав поранення. У червні 1501 року перебував біля ложа помираючого короляJerzy Kieszkowski, Kanclerz Krzysztof Szydłowiecki: z dziejów kultury i sztuki zygmuntowskich czasów, T. 1, Poznań, 1912, s. 30..

Після смерті монарха Міколай став придворним королевича Сигізмунда. Супроводжував останнього в усіх поїздках, а також їздив з дипломатичним дорученням від нього до короля Олександра в ЛитвуJerzy Kieszkowski, Kanclerz Krzysztof Szydłowiecki: z dziejów kultury i sztuki zygmuntowskich czasów, T. 1, Poznań, 1912, s. 30-31..

На початку 1503 року отримав посаду надвірного хорунжогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 26.. У лютому 1507 року брат Пйотр відступив йому посаду крайчого коронногоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 63.. В березні король Сигізмунд I віддає йому староство радомськеUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 78., а в травні призначає підкоморієм надвірним, хоча формально цю посаду продовжував займати Станіслав ШафранєцUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 116.. Наприкінці 1507 — на початку 1508 року король надав Шидловєцькому староство ольштинськеKarol Nabiałek, Zamek Olsztyn w państwie polskim za Jagiellonów (od 1391 do połowy XVI wieku), [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne, Tom 3, 2004, s. 192.. 1508 року, після смерті брата Пйотра, став краківським бурґграфомUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Stanisław Cynarski i Alisja Falniowska-Gradowska, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 172, 173., також від імені його вдови Барбари був старостою ґостинінським до викупу цього староства наступного року братом КшиштофомJerzy Kieszkowski, Kanclerz Krzysztof Szydłowiecki: z dziejów kultury i sztuki zygmuntowskich czasów, T. 1, Poznań, 1912, s. 287.. 1509 року стає каштеляном радомськимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 69.. До тих урядів і гідностей через короткий час додалися посада підкоморія краківського (1510)Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Stanisław Cynarski i Alisja Falniowska-Gradowska, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 79., відступлена братом Кшиштофом, 1511 року отримав консенс короля на викуп староства лелювського. 1512 року їздив до Угорщини, відвозив запрошення на весілля короля з Барбарою Запольською для угорських достойниківJerzy Kieszkowski, Kanclerz Krzysztof Szydłowiecki: z dziejów kultury i sztuki zygmuntowskich czasów, T. 1, Poznań, 1912, s. 31..

1515 року Міколай супроводжував короля на Віденському конгресі монархів. Після повернення до Польщі 21 жовтня він отримав нові посади підскарбія Королівства ПольськогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 124. та каштеляна сандомирськогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 90..

1519 року став старостою кшепицькимAgnieszka Januszek-Sieradzka, Ubiory, ludzie i sieci społeczne w «Regestrze a spisku wszystkich rzeczy pańskich» podskarbiego koronnego Mikołaja Szydłowieckiego z 1525 roku, [w:] Perspektywy kultury / perspectives on culture, No. 43 (4,2/2023), s. 74.. Тоді ж разом із братом Кшиштофом отримали королівський дозвіл на викуп староства буського від спадкоємців Міколая КаменецькогоJerzy Kieszkowski, Kanclerz Krzysztof Szydłowiecki: z dziejów kultury i sztuki zygmuntowskich czasów, T. 1, Poznań, 1912, s. 288.. Проте, очевидно, староства не обійняли, бо вже 28 червня 1520 року на цій посаді згадується зять Каменецького із Бендкува, а з 1521 року, спочатку співстаростою, а пізніше одноосібним старостою стає шваґер попереднього Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. III, Ziemie Ruskie, Zeszyt 2 Urzędnicy województwa Bełskiego i ziemi Chełmskiej XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Henryk Gmiterek i Ryszard Szczygiel; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 96-97.. 1521 року король надав Шидловєцькому негродове староство кшепицьке, яке Міколай викупив за 4 000 злотих у Барбари, доньки померлого Станіслава КурозвенцькогоJerzy Kieszkowski, Kanclerz Krzysztof Szydłowiecki: z dziejów kultury i sztuki zygmuntowskich czasów, T. 1, Poznań, 1912, s. 37.. 1522 року Міколай разом із Яном (Гансом) Бонером отримав гродові староства освенцимське та заторськеUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Stanisław Cynarski i Alisja Falniowska-Gradowska, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 157.Jerzy Kieszkowski, Kanclerz Krzysztof Szydłowiecki: z dziejów kultury i sztuki zygmuntowskich czasów, T. 1, Poznań, 1912, s. 31-32.. Вони разом керували староством до смерті останнього 15 грудня 1523 року, надалі Міколай був старостою одноосібноKarol Nabiałek, Pieczęcie starostów księstw oświęcimskiego i zatorskiego do 1563 roku, [w:] Roczniki Historyczne, Rocznik LXXXV — 2019, s. 118.. Збереглася їхня спільна печатка 1522 року. На ній зображені в полі два герби Одровонж і Бонарова, підвішені один біля одного. Зміст напису: Міколай з Шидловця, Ян Бонер, старости освенцимські та заторськіKarol Nabiałek, Pieczęcie starostów księstw oświęcimskiego i zatorskiego do 1563 roku, [w:] Roczniki Historyczne, Rocznik LXXXV — 2019, s. 126.. Збереглися також зразки печаток часів одноосібного посідання Міколаєм Шидловєцьким староства освенцимсько-заторського. На них у восковій чаші зображений щит із гербом Одровонж. Напис, розміщений частково в полі, на стрічках, частково в обідку: Міколай із Шидловця, каштелян сандомирський, підскарбій Королівства Польського, староста освенцимський і заторськийKarol Nabiałek, Pieczęcie starostów księstw oświęcimskiego i zatorskiego do 1563 roku, [w:] Roczniki Historyczne, Rocznik LXXXV — 2019, s. 127, 128.

Свої обов'язки підскарбія Міколай виконував досить сумлінно. Йому в цьому значну допомогу надавав Ганс Бонер, який навіть заміняв Шидловєцького більше ніж рік під час Прусської війни 1520 рокуJerzy Kieszkowski, Kanclerz Krzysztof Szydłowiecki: z dziejów kultury i sztuki zygmuntowskich czasów, T. 1, Poznań, 1912, s. 32.. 1525 року підскарбій орендував збори мита в Люблінській землі на чотири роки за річну плату 4 000 польських злотих, 1530 року орендував збори мита в землі КраківськійJerzy Kieszkowski, Kanclerz Krzysztof Szydłowiecki: z dziejów kultury i sztuki zygmuntowskich czasów, T. 1, Poznań, 1912, s. 38.. Був підписантом Краківського миру 1525 рокуCodex diplomaticus Regni Poloniae et Magni Ducatus Lituaniae, wydał Maciej Dogiel, t. 4, Wilno 1764, s. 231..