Іммануель Блох (; 16 листопада 1972, Фульда, Західна Німеччина) — німецький фізик-експериментатор. Досліджує квантові систем з використанням ультрахолодних атомних і молекулярних квантових газів. Відомий роботою над атомами в штучних кристалах світла, , особливо першою реалізацією квантового фазового переходу від слабко взаємодійного надплинного до сильно взаємодійного ізоляційного стану речовини за Моттом.

Кар'єра У 1995 році вивчав фізику в Боннському університеті, після чого відбув однорічний дослідницький візит до Стенфордського університету. У 2000 році здобув ступінь доктора філософії, працюючи під керівництвом Теодора В. Генша в Університеті Людвіга — Максиміліана в Мюнхені. Тема дисертації: Atomlaser und Phasenkohärenz atomarer Bose-Einstein-Condensate. Як керівник молодшої групи, продовжив роботу в Мюнхені та розпочав роботу над ультрахолодними квантовими газами в оптичних ґратках. 2003 року перейшов на посаду повного професора з експериментальної фізики в Університеті Майнца, де залишався до 2009 року.

У 2008 році Блоха призначено науковим директором нещодавно заснованого відділу квантових систем багатьох тіл в Інституті квантової оптики Макса Планка в Гархінгу. Від 2012 року був заступником декана фізичного факультету Мюнхенського університету імені Людвіга — Максиміліана та керівним директором Інституту квантової оптики Макса Планка.

Дослідження Робота Блоха зосереджена на дослідженні квантових багаточастинкових систем із використанням , що зберігаються в потенціалах . Серед іншого, він відомий реалізацією квантового фазового переходу від надплинного матеріалу до ізолятору Мотта, у якому ультрахолодні атоми вперше переведено в режим сильних кореляцій, що дало змогу імітувати поведінку . Експериментальні ідеї базувалися на теоретичній пропозиції і Іґнасіо Сірака. Серед інших робіт — спостереження , що складається із сильно взаємодійних бозонів в одному вимірі, виявлення колапсів і відроджень хвильової функції конденсату Бозе — Ейнштейна через взаємодії, та використання кореляцій квантового шуму для спостереження зв'язування й антизв'язування для бозонних і ферміонних атомів (одночасно з групою Алена Аспе). У 2010 році його дослідницька група змогла реалізувати візуалізацію з роздільною здатністю в один атом і адресацію ультрахолодних атомів, утримуваних в оптичній ґратці. Більшу частину роботи, пов'язаної з цим, виконано в групі .

Нагороди У 2005 році відзначений премією . У 2011-му отримав премію EPS за фундаментальні аспекти квантової електроніки та оптики Європейського фізичного товариства.

У 2013 році Блоха нагороджено Європейською науковою премією Кербера і International Senior BEC Award. У 2015-му отримав премію Гарві від Ізраїльського інституту Техніон. У 2024-му отримав Німецького фізичного товариства.

Член Німецької академії наук Леопольдина та зовнішнім членом .

Примітки

Посилання

CV Іммануель Блох в Університеті імені Людвіга — Максиміліана та Інституті квантової оптики Макса Планка Домашня сторінка групи Інститут квантової оптики Макса Планка Факультет фізики, Університет імені Людвіга — Максиміліана (Мюнхен)