Іва́н Петро́вич Біжко (* 1937) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (1994), професор (1995). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1990).

З життєпису Народився 1937 року в місті Дніпропетровськ; 1960-го закінчив Дніпровський державний медичний університетДніпропетровський медичний інститут.

Працював лікарем (1960–67); від 1967 — у Дніпропетровській медичній академії: асистент, доцент (1977—1995), професор кафедри загальної хірургії (1995—1996), професор кафедри хірургічних хвороб (від 1996). Член Міжнародної асоціації хірургів (від 1996).

Основні напрями наукових досліджень: хірургія органів травлення, опікові травми, реконструктивно-відновлювальна хірургія.

Розробляє і впроваджує у лікувальну практику нові та вдосконалені методи лікування та діагностики хворих із хірургічними захворюваннями та опіковою травмою.

Основні праці:

«Методичні вказівки по лікуванню і запобіганню опікових деформацій кисті», 1982; «Operative treatment of deep Burns of the scalp and skull» 1992 (співавтор); «Special distraction splintage in deep Burns and postburns deformation of the hands management», 1994 (співавтор); «Застосування тепловізійного дослідження при опіках кисті» 1994 (співавтор); «Опікова травма: Рекомендації для практичних лікарів», 1997 (співавтор); «Лікування опіків кисті» 1999 (співавтор).

Лавреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки-1990 — «Організація хірургічної допомоги, розробка та впровадження нових методів лікування при пошкодженнях і захворюваннях кисті»; співавтори Андрусон Михайло Володимирович, Васильєв Серафим Федорович, Гулай Альберт Михайлович, Данькевич Вадим Петрович, Колонтай Юрій Юлійович, Міхневич Олег Едуардович, Науменко Леонід Юрійович.Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки 1990 року // Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки

Примітки

Джерела ЕСУ