Colosteidae — родина стегоцефалів-тетраподоморфів, що жили в кам'яновугільному періоді. Вони володіли різними характеристиками різних груп стеблових чотириногих, що ускладнювало їхню історичну класифікацію. Зараз вони вважаються частиною проміжної лінії між найдавнішими наземними хребетними девону (такими як Ichthyostega) та різними групами предків усіх сучасних чотириногих, таких як темноспондили (ймовірно, предки сучасних амфібій) і рептиліоморфи (предки амніот, таких як ссавці, рептилії та птахи).

Морфологічний опис Колостеїди мали подовжене тіло з приблизно 40 хребцями, не враховуючи хвоста. Череп відносно плоский і складається з багатьох окремих кісток, як і у інших стегоцефалів. Колостеїди не мали вушних виїмок на потилиці, на відміну від темноспондилів та інших «лабіринтодонтів». Проте вони мали великі нижньощелепні та піднебінні ікла (на нижній щелепі та небі), а також менші крайові зуби (на краю рота), як «лабіринтодонти». Череп був укритий широкими сенсорними борозенками, відомими як бічні лінії, які простягалися від заднього краю черепа до кінчика морди. У більшості водних стегоцефалів бічні лінії безперервно опускаються під ніздрями, коли вони досягають кінчика морди, або по черзі роз’єднуються в окремі борозенки, розділені ніздрями. Однак колостеїди розробили унікальну альтернативу; їхні бічні лінії опускаються нижче ніздрів настільки, що вони стикаються з крайовими зубами, так що край черепа відповідає за поділ канавок, а не ніздрів.

Ікла нижньої щелепи були більшими за піднебінні, хоча ікла на піднебінні були все ще великими. Колостеїди були унікальними порівняно з більшістю стегоцефалів тим фактом, що на передщелепних кістках на кінчику морди були присутні пара піднебінних іклів. У поєднанні з переднім положенням цих іклів зубні кістки нижньої щелепи розвинули виїмку з обох боків біля симфізу (підборіддя). Сам симфіз утворений шорсткою ділянкою кістки на лівому та правому зубних рядах. Ця шорстка ділянка утворена складною системою хребтів. Нижні щелепи були також унікальні тим фактом, що вони мали єдиний подовжений отвір уздовж внутрішньої поверхні, відомий як екзомекелієвий отвір (або мекелеві вікна). Більш ранні стегоцефали, такі як Іхтіостега, мали тонку щілину на нижній щелепі, тоді як більшість пізніших груп мали низку менших, чітко визначених отворів.

Кладограма Кладограма:

Примітки