Фрідріх Едуард Шульц (нар. 12 липня 1799 Дармштадт — пом. кінець 1829 поблизу Башкале) — німецький філософ і сходознавець.
Біографія Шульц навчався в університетах Гіссена і Геттінгена. Під час навчання він став членом Гіссенського німецького союзу (1815), а також був членом Ереншпігельбурської та Геттінгенської студентських спілок. У Гіссені він здобув докторський ступінь і габілітацію, а в 1822 році був призначений екстраординарним професором філософії. У 1823 році він поїхав до Парижа, щоб продовжити вивчення східних мов. Там він був одним із авторів журналу Азійського журналу (Journal Asiatique), в якому, зокрема рецензував лекцію Вільгельма фон Гумбольдта 1824 року про абеткове письмо.
У 1826 році здійснив подорож до Персії та Туреччини. Він розшифрував кам'яні стели в тодішньому Вані і відкрив місто Бронзової доби Бехура. Його дослідження поклали початок дослідженню держави Урарту .
Протягом 1828/29 років дослідник подорожував Курдистаном і Вірменією і виявив " стелу Кел-і-Шін " урартських царів Менуа та Ішпуїні. ВІд Кель-і-Шін його шлях пролягав у курдське село Башкале, де його вбив місцевий князь Нур Уллах Бей. Фатальна помилка Шульца полягала в тому, що він робив нотатки під час розмов із селянами, тим самим викликаючи підозри, що був турецьким шпигуном.
Вибрані праці
Selbständigkeit und Abhängigkeit oder Philosophie und Theologie in ihrem gegenseitigen Verhältnisse betrachtet. Ein historisch-kritischer Versuch. G. F. Heyer, Gießen 1822. Aperçu d'un Mémoire sur la traduction persane du Mahabharata, faite par ordre de l'empereur Djelal-eddin Mohammed Akbar. In: Journal asiatique 2. sér. 7, 1825, S. 110—117, 129—138. Sur le grand ouvrage historique et critique d'Ibn-Khaldoun, appelé: Kitab-ol-iber we diwan-ol Moubteda wel Khaber. In: Journal asiatique 2. sér. 7, 1825, S. 179—300 (Digitalisat). Note sur le grand ouvrage historique d'Ibn-Khaldoun, conservé dans la bibliothèque d'Ibrahim pacha, à Constantinople. In: Nouveau Journal Asiatique 1, September 1828. S. 138—142. Mémoire sur le lac de Van et ses environs In: Journal asiatique 3. sér. 9, 1840, S. 257—323 (Digitalisat).
Примітки
Література
Saint-Martin: Notice sur le voyage littéraire de M. Schulz en Orient, et sur les découvertes qu'il a faites récemment dans les ruines de la ville de Sémiramis en Arménie. In: Nouveau Journal Asiatique. September 1828, S. 161—188 (Digitalisat). Nachruf für Friedrich Eduard Schulz. In: Friedrich A. Schmidt (Hrsg.): Neuer Nekrolog der Deutschen. 7. Jahrgang 1829, 2. Teil, Ilmenau 1831, S. 863—864 (Digitalisat). Franz Babinger: Friedrich Eduard Schulz. Ein hessischer Forschungsreisender und Orientalist 1799—1829. In: Archiv für hessische Geschichte und Altertumskunde N.F. 8, 1912, S. 255—275. Rudolf Schäfer: Zur Biographie des hessischen Forschungsreisenden und Orientalisten Dr. Fritz Schulz. In: Archiv für hessische Geschichte und Altertumskunde N.F. 9, 1913, S. 255—275. Daniel T. Potts: Achievement and Misfortune: On the Life and Death of Friedrich Eduard Schulz (1799—1829). In: Journal asiatique Band 305, Nr. 2, 2017, S. 249—270 (Digitalisat).
Посилання
Schulz, Christoph Friedrich Ludwig. Hessische Biografie. (Stand: 4. Dezember 2020). In: Landesgeschichtliches Informationssystem Hessen (LAGIS).