Лари́са Костянти́нівна Воло́шина (12 (25) квітня 1906, Лютенька — 5 квітня 1975, Харків) — українська радянська письменниця, поетеса, журналістка, член СПУ (1969).
Біографічні дані Народилася 12 (25) квітня 1906 року в селі Лютенька Полтавської області в родині вчителів.
У 1925 році закінчила Кременчуцький педагогічний технікум, навчалася у Бердянському учительскому інституті та Одеському педагогічному інституті. Працювала вчителькою. З 1934 року також — журналістка. Після повернення з евакуації працювала в редакції газети «Большевистское знамя» та «Чорноморська комуна» (з 1945 по 1951).
Померла 5 квітня 1975 року в Харкові.
Творча робота Перші твори друкували у 1927 році. Перша збірка нарисів і оповідань — «Світлі обрії» (О., 1950). У творах переважає громадянська, пейзажна, інтимна лірика, яка відзначається емоційністю, гармонійністю форми й змісту, зверненням до морально-етичних проблем суспільства.
Авторка поетичних збірок:
«Над Дніпром» (Х., 1960), «Райдуга» (К., 1964), «Зорі вечірні» (Х., 1966), «Щедрість» (Х., 1968), «Ластівки відлетіли» (Х., 1972), «Синє озеро неба» (Х., 1975).
Посмертно опубліковані «Твори: Поезії, оповідання» (К., 1986).
Примітки
Джерела
Лариса Волошина // — С. 118. Лариса Волошина // — С. 72. Волошина Лариса Костянтинівна // Письменники Харкова. — Харків: Майдан. — 2003. — С. 65. — ISBN 966-7903-85-0
Література Бокий І. Душевна щедрість // Прапор. — 1969. — № 12; Брюгген В. Живе слово // Прапор. — 1987. — № 6.
Посилання