Бадугенна — богиня германської міфології. Бадугенна згадується лише в «Анналах» Тацита, де він описує, що їй був присвячений священний гай у стародавній Фризії, де 28 року нашої ери було вбито 900 римських солдатів. Дослідники проаналізували ім'я богині та пов'язали її з німецькими Матронами.
Етимологія Перший елемент імені богині, Badu-, може бути спорідненим з протогерманським означає «битва». Другий елемент імені подібний до , що зустрічається в іменах матрон— германських богинь, широко засвідчених з І по V століття нашої ери на вотивних каменях та вівтарях. Рудольф Сімек стверджує, що етимологія імені богині передбачає, що богиня асоціюється з війною, і Сімек вказує, що священні гаї зазвичай асоціюються з германськими народамиSimek (2007:26)..
Свідчення Бадухенна засвідчена виключно в книзі 4, розділі 73 «Анналів» Тацита. У розділах 73 і 74 «Анналів» Тацит описує поразку римської армії в стародавній Фризії: Оригінальний латинський текст (I століття н. е.):
74. Frost (1872:226). Незабаром після цього від дезертирів стало відомо, що дев'ятсот римлян було порубано на шматки в лісі під назвою Бадугенна, після того, як бій продовжився до наступного дня, і що інший загін з чотирьохсот чоловік, який захопив віллу якогось Крупторікса, колись солдата нашої армії, побоюючись зради, загинув у взаємній різанині.
74. Таким чином фризьке ім'я стало відомим у Німеччині, і Тіберій тримав наші втрати в таємниці, не бажаючи нікому довіряти війну.Church and Brodribb (1876:148).
Див. також «Ісіда» свебів, германська богиня, згадана Тацитом у своїй «Германії». Нертус, германська богиня, згадана Тацитом у своїй «Германії». Реда, можливо, англосаксонська богиня війни та/або весни, згадана Бедою. Тамфана, германська богиня, згадана Тацитом у своїх «Анналах». «Олдеголтпаде», запропоноване як місце розташування Бадугеннського гаю в «Lewis & Short»
Примітки
Бібліографія Church, Alfred John. Brodribb, William Jackson (Trans.) (1876). Annals of Tacitus. MacMillan and Co. Frost, Percival (1872). The Annals of Tacitus. Whittaker & Co. Simek, Rudolf (2007) translated by Angela Hall. Dictionary of Northern Mythology. D.S. Brewer. P. Cornelius Tacitus: Annalen. Lateinisch-deutsch. (Sammlung Tusculum) Erich Heller (Hrsg.), mit einer Einführung von Manfred Fuhrmann. 6. Auflage. Artemis & Winkler, Mannheim 2010, ISBN 978-3-538-03542-3. Karl Helm: Altgermanische Religionsgeschichte. Universitätsverlag Winter, Heidelberg 1913, S. 303f. Günter Neumann: Germanische Göttinnen in lateinischen Texten. In: Namenkundliche Informationen. 83/84, 2003, S. 41–54. Wieder in: Heinrich Hettrich, Astrid van Nahl (Hrsg.): Günter Neumann: Namenstudien zum Altgermanischen. (= Reallexikon der Germanischen Altertumskunde – Ergänzungsbände. 59). de Gruyter, Berlin/New York 2008, ISBN 978-3-11-020100-0, S. 226–237. (kostenpflichtig Germanische Altertumskunde Online bei de Gruyter). Corinna Scheungraber: Die komplexen Suffixe der rheinischen Matronennamen – Sprach- und Kulturkontakt zwischen Germanen, Kelten und Römern am Rhein. In: Hermann Reichert, Corinna Scheungraber (Hrsg.): Germanische Altertumskunde: Quellen, Methoden, Ergebnisse. Akten des Symposiums anlässlich des 150. Geburtstags von Rudolf Much. (= Philologica Germanica. 35). Fassbaender, Wien 2015, ISBN 978-3-902575-63-0, S. 239–253. Corinna Scheungraber: Baduhenna – keltische Göttin in germanischem Gewand? In: Elisabeth Gruber, Irina Windhaber (Hrsg.): Tagungsakten der Sektion „Onomastik und Historisch-vergleichende Sprachwissenschaft“ der 39. Österreichischen Linguistiktagung (26.-28.10.2012). Jan de Vries: Altgermanische Religionsgeschichte. Band 2., 3., unveränd. Auflage. de Gruyter, Berlin/New York 1970, ISBN 3-11-085519-4, S. 318.