Нідерла́нди ( — Нижні Землі, ), іноді Голландія — установча країна в Західній Європі на березі Північного моря, яка є найбільшою з чотирьох країн, що входять до складу Королівства Нідерландів (). Складається з 12 провінцій, які межують із Німеччиною на сході та Бельгією на півдні. Омивається Північним морем на північному заході, і розділяє морський кордон із Великою Британією. Офіційна мова — нідерландська, з англійською та пап'яменто у статусі офіційних на Карибських Нідерландах, а також західнофризькою у Фрисландії. Нижньонімецький діалект та лімбурзька визнані регіональними мовами (вживані відповідно на сході та південному сході). Нідерланди - одна з найщасливіших та найбагатших країн світу. Це перша у світі країна, що легалізувала одностатеві шлюби 1 квітня 2001 року, з того часу це найприязніша країна світу.
Чотири найбільші міста Нідерландів — Амстердам, Роттердам, Гаага та Утрехт. Амстердам — найпопулярніше місто та номінальна столиця країни, а Гаага приймає парламент, Кабінет Міністрів і Верховний суд. Порт Роттердам — це найзавантаженіший морський порт Європи, і найзавантаженіший порт за межами Азії. Аеропорт Амстердама Схіпгол — найзайнятіший аеропорт у Нідерландах і третій за зайнятістю в Європі. Країна є членом-засновником ЄС, Єврозони, G10, НАТО, ОЕСР та СОТ, а також є частиною Шенгенської зони та тристороннього Союзу Бенілюксу. Країна приймає низку міжурядових організацій та міжнародних судів, багато з яких знаходяться в Гаазі, яка, отже через це називається «світовою юридичною столицею», specifically, «In the 1990s, during his term as United Nations Secretary General, Boutros Boutros-Ghali started calling The Hague the world's legal capital.».
Назва Нідерланди буквально означає «нижні країни», що є посиланням на її низькі висоти та рівнинний рельєф: лише 50 % її суші розташовані вище 1 метра над рівнем моря, а майже 17 % — нижче рівня моря. Більшість районів нижче рівня моря, відомі як польдери, є результатом утворення земель, яке почалася в XVI столітті. Країну часто неофіційно називають Голландією за назвою однієї з семи провінцій, які спочатку входили до Республіки Об'єднаних провінцій Нідерландів у XVI столітті.
Нідерланди є парламентською конституційною монархією з унітарною структурою з 1848 року. Країна має довгу традицію піларизації та тривалу історію соціальної толерантності, узаконивши аборти, проституцію та евтаназію людини, а також підтримуючи ліберальну політику щодо наркотиків. Нідерланди скасували смертну кару в цивільному праві у 1870 році. Щоправда, вона залишилась у Законі війни та військовому праві, а також було тимчасово відновлено після Другої світової війни судом, який мав справу з військовими злочинцями. Смертну кару пізніше було повністю вилучено з Конституції у 1983 році. Нідерланди дозволили жіноче виборче право у 1919 році, перш ніж стати першою в світі країною, яка узаконила одностатеві шлюби у 2001 році. Розвинена економіка країни зі змішаним ринком мала тринадцятий найвищий дохід на душу населення у світі. Нідерланди посідають одні з найвищих сходинок у світі у міжнародних рейтингах свободи преси, економічної свободи, Index of Economic Freedom. heritage.org., людського розвитку та якості життя, а також щастя. Станом на 2019 рік, Нідерланди мали одинадцяту за розміром економіку, виміряну у ВВП на душу населення. У 2019 році країна посіла десяте місце в індексі людського розвитку.
Етимологія До 2020 року країна використовувала також назву Голландія, але відтоді припинила її використання. З 1 січня 2020 року офіційні установи, компанії, друковані видання та ЗВО Нідерландів стали позначати свою країну тільки під назвою «Нідерланди», відмовившись від назви «Голландія» (Міністерство закордонних справ Нідерландів пояснило, що це зроблено з метою формування уніфікованого національного бренду).
Назва «Нідерланди» в перекладі означає «нижні землі», проте перекладати його буквально неправильно, оскільки з історичних причин цим терміном заведено називати територію, приблизно відповідну сучасним Нідерландам, Бельгії та Люксембургу (Бенілюкс). Наприкінці епохи Середньовіччя область, розташована в низинах річок Рейн, Маас, Шельда, уздовж узбережжя Північного моря стала іменуватися «Приморськими низинними землями» або «Нижніми Землями» (). Перша офіційна згадка про вживання назви «Нідерланди» датується XIV—XV століттями.
Голландія Термін «Голландія» часто неофіційно використовується для позначення всієї сучасної країни Нідерланди різними мовами , включаючи голландську G. Geerts & H. Heestermans, 1981, Groot Woordenboek der Nederlandse Taal. Deel I, Van Dale Lexicografie, Utrecht, p 1105 та англійську. У деяких мовах Голландія використовується як офіційна назва Нідерландів. Однак Голландія — це регіон у складі Нідерландів, що складається з двох провінцій Північної та Південної Голландії. Раніше це була одна провінція, а ще раніше — графство Голландія, яке також включало частини сучасного Утрехта. Акцент на Голландії під час формування Голландської республіки, Вісімдесятирічної війни та англо-голландських воєн у 17 та 18 століттях зробив Голландію pars pro toto (ідеальною частиною країни) для всієї країни.
Географія
Географічне розташування
Нідерланди розташовані в західній частині Середньоєвропейської рівнини. З півночі та заходу країна омивається водами Північного моря. Уздовж берегів тягнуться піщані дюни, вати, марші та розташовані польдери (осушені людиною морські території). Унікальність Нідерландів полягає в тому, що досить велику частину території країни було отримано шляхом осушення. Приблизно 50 % території, на якій проживає 60 % населення, лежить нижче рівня моря, а ще третина має висоту всього до 1 м. Сама назва країни в перекладі означає низинні землі, що й пояснюється розташуванням країни в пласких низовинах дельт річок.
Загальна довжина кордонів становить 1027 км, з них: кордон із Німеччиною — 577 км, з Бельгією — 450 кмThe World Factbook: Нідерланди . На заході та півночі омивається водами Північного моря, берегова лінія має довжину 451 км.
Загальна площа території країни становить 41 543 км², з них суходіл займає 33 893 км², внутрішні води — 7650 км². До складу держави входять: 1) Європейська частина, що займає основну площу; 2) острівні території у Карибському морі (Аруба, Кюрасао, Сінт-Мартен та спеціальні муніципалітети). У європейській частині близько 18–20 % території займають водні простори: річки, канали, озера, затоки й водосховища. Це один з найвищих показників у Європі.
Крайні точки: північна — острів Роттюмерплат південна — місто Зіппенакен західна — місто Сінт-Анна-тер-Мейден східна — місто Нівесханс
Рельєф
За рельєфом країна поділяється на 2 частини. На півночі та заході знаходяться низько лежачі землі, більша частина яких розташовані в дельті річок Рейн, Маас та Шельда. Вздовж берега моря тягнеться смуга піщаних дюн шириною до 405 м та висотою до 60 м, які разом з системою гребель, дамб та шлюзів захищають низинні родючі землі (марші) від затоплення.
Південна та східна частина країни лежить вище рівня моря. На сході переважають горбисті ландшафти, а південний район займають піщано-глинисті рівнини, які переходять у горбисто-лесові ландшафти передгірної частини Арденн. У найпівденнішій частині Лімбургу місцевість підвищується до 300—320 м. Тут, на вапняковому плато, яке розчленоване річковими долинами, знаходиться і найвища точка Нідерландів — гора Валсерберг заввишки 321 м. На схід від маршів розташовані горбисті ділянки рівнини (гести), складені льодовиковими відкладами. На південний схід від озера Ейсселмер зберігся моренний рельєф — гряди висотою до 106 м.
Геологія
На півночі Нідерландів переважають сучасні та плейстоценові піщано-глинисті морські та річкові відклади. Зі сходу розташовані льодовикові та флювіогляціальні відклади. Дельти річок складені річковими відкладами, а землі південної провінції Лімбург складаються переважно з вапняків, мергелів та крейди пізнього мезозою, палеогену та неогену. Від Рейнських Сланцевих гір через територію колишньої затоки Зейдерзее в північно-західному напрямку тягнеться Центральнонідерландський вал осадових порід. В інших місцях прошарки залягають спокійно.
Країна має досить значні запаси природного газу та нафти, родовища яких розташовані в областях відносних западин на захід та схід від озера Ейсселмер, а також на шельфі Північного моря. Також є запаси кам'яного та бурого вугілля на півдні Лімбургу, торфу, кухонної солі та каоліну.
Гідрографія
На території Нідерландів розташовані гирла великих європейських річок: Рейн, Маас та Шельда. Вони утворюють спільну величезну дельту. Річки повноводні протягом року, їхні русла спрямлені та з'єднані каналами, а стік зарегульований. Наноси приводять до того, що русла річок повільно піднімаються над навколишніми низовинами, через що більшість річок обнесені захисними валами. Рукава та естуарії річок, а також озера, з'єднані між собою численними каналами, найбільші серед яких: Корбулона, Гент-Терньозен, Амстердам-Рейн, Нордзее-канал та Юліана-канал.
Між Західно-Фризькими островами та континентальною частиною Нідерландів розташована затока Ваддензе, яка є частиною Північного моря і має невеликі глибини. У країні розташовано досить багато озер. У південно-західній частині знаходиться озеро Гревелінген. У Фрисландії є група озер, які розташовані нижче рівня моря. До неї входять Флюссен, Слотермер, Тьокемер, Снекермер. На півночі країни розташоване озеро Лауверсзе, яке раніше було затокою моря.
Осушення моря
На початку XXI століття нижче за рівень моря було розташовано понад 50 % території країни, включаючи майже всі західні землі. Більшу їх частину нідерландці почали відвойовувати у моря ще у XIII столітті і зуміли перетворити на продуктивні орні угіддя. Ділянки боліт і мілководь були обгороджені греблями, вода викачувалася спочатку за допомогою енергії вітряків, а пізніше паровими і електричними насосами. Повідь у день Святої Люсії 1287 року призвела до утворення затоки Зейдерзее, яка після будівництва греблі Афсльойтдейк перетворилась на прісноводне озеро Ейсселмер. Рівні великих річок країни в їх нижніх течіях нерідко розташовані вище навколишніх межиріч, складених пухкими осадовими породами, і природним захистом від повеней є берегові вали, які зміцнюють греблями. З 1927 року в Нідерландах почалося здійснення великого гідротехнічного проєкту з осушення затоки Зейдерзее. До 1932 року було завершене будівництво основної греблі довжиною 29 км. Так був створений перший польдер Вірінгермер на північному заході, потім Уркерланд на північному сході. Таким же чином були осушені території східного і південного Флеволанду. Наприкінці 1980-х років завершилося створення Маркерварду. На них в 1985 році утворили провінцію Флеволанд. Зі східного та південного боків залишили протоку, яка являє собою низку з'єднаних між собою озер. У 1975 році була збудована дамба Гавтрибдейк, яка відокремила від озера Ейсселмер південно-західну частину — озеро Маркермер. Після повного закінчення проєкту у моря буде відвойовано понад 60 % початкової площі затоки.
Ще один проєкт під назвою «Дельта», закінчений у 1986 році, призначався головним чином для захисту зовнішніх частин дельти Рейна і Мааса з численними островами від повеней. Сьогодні в Нідерландах розглядається проєкт будівництва гребель між Фризькими островами, які обрамовують північне узбережжя країни. Так, планується осушити мілководну затоку Ваддензе, що тягнеться між островами і материком. У 1990-х роках стратегія гідротехнічних і меліоративних робіт, що налічували тисячолітню історію, неабияк змінилася. Тепер планується перетворити близько 240 тис. га, або приблизно 1/10 всіх сільськогосподарських угідь країни, в ліси, луки і озера з метою охорони навколишнього середовища.
Клімат