Станіслав Любомирський (; 1704 — 19 липня 1793, Варшава) — князь, державний діяч часів Речі Посполитої та її розділів, магнат, меценат.
Біографія
Син воєводи сандомирського Єжи Александра Любомирського та його дружини Анни Кароліни Санґушко.
1738 року розділив спадок з братом Юзефом. В 1744 році став кавалером Ордену Білого Орла. 15 грудня 1764 року був призначений брацлавським воєводою завдяки лояльності до короля Станіслава Августа Понятовського. У 1785 році відмовився від посади київського воєводи, жив у Варшаві. 2-е скликання Галицького станового сейму «вилегітимізувало» його з шляхетства, княжого титулу у 1786 році.
Портрет (як підстолія коронного, разом з дружиною) перебував у захристі костелу в Рівному.
Сім'я В 1740 році одружився з донькою великого литовського стражника Антона Потія Людвікою з ПотіївPociejowie (01) (), що народила дітей: Ксаверія, Юзефа Макарія, Олександра, Михайла.
Дружина привнесла посаг — Іванків над Тетеревом, в 1781 році купила Гряду з околицями в австрійського уряду (в руках сім'ї Гряда була недовго: на початку XIX ст. Любомирські продали маєток).
Власність Одідичив «Домбровський ключ» з Болеславом, Отфіновом (Сандомирське воєводство), маєтки «Смілянщина» (маєтки Млієва, Радивонова, Городиські, Вільшанські; отримані від батька в спадщину 1735 року), «ключі» Паволоцький, Котельницький (Житомирський повіт), Туріянський, Гуляйпіль, Язловець. Після смерті бездітного брата Юзефа (1755 року) — литовського підстолія — отримав Лабунь (Волинь), Шаргород, простір між Дністром та Богом (бл. 200 км від Вінниці до кордонів, тобто волості: Краснянська, Рашківська, «ключі» Савранський, Ягорлицький, Юзефгродський, Конєцпольський, містечка на тракті дністровському, бузькому). На підставі «Кольбушовської трансакції» отримав 1753-го: Дубне, Птичу та 70 сіл, після брата в цій ординації — Степань, Деражне, 88 сіл. Його маєтності («фортуна») — найбільші за всі часи існування Польщі. На момент поділу, після значного зменшення, в 1770-му його власність складала 31 місто, 738 сіл, приносила 2 919 641 злотих річного доходу.<ref name="П0">Szczygielski W. Lubomirski Stanisław h. Szreniawa (1704—1793)… — S. 50.</ref>
Син белзького старости Юзефа Потоцького Франциск Салезій 1744 року продав тучинський та губківський «ключі» Станіславові Любомирському. — S. 200.
1760 року став власником кам'яниці у Львові на площі Ринок, 10 (тепер Палац Любомирських), сприяв її перебудові на палац для власного житла.Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 42. — ISBN 5-7745-0316-X.
Отримав у 1765 році від попередника — Авґуста Фридерика Мошинського — Ситихівське староство.Wierzbicka-Michalska K. Moszyński August Fryderyk h. Nałęcz (1731—1786) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/1, zeszyt 92. — S. 108. Мав маєтки: у Рівному — 1738 р. надав кошти на відбудову мурованого замку-палацу, для піднесення торгівлі, ремесел, сприяв переїзду сюди євреїв, яким 1749 року видав привілей у Городищі — разом з старшим братом Юзефом (підстолієм литовськимLubomirscy (01) ) були фундаторами костелу Пресвятої Діви Марії та кляштора кармелітів. у Гуляйполі — заснував дерев'яну Успенську церкву, на місці якої у 1809 році була збудована православна цегляна Миколаївська церква. у Шаргороді — перейшли від батька.
Син Александер сприяв початку розбудови (відродження) Юзефґрода — лівобережної частини сучасної Балти на початку 1770-х років.
Див. також Любомирські Станіслав Любомирський (воєвода краківський) (1583—1649)
Примітки
Джерела Szczygielski W.'' Lubomirski Stanisław h. Szreniawa (1704—1793) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII/1, zeszyt 76. — S. 50—53.
Посилання Stanisław ks. Lubomirski z Lubomierza h. Drużyna (ID: 15.105.472).
ПопередникЯн Каєтан Яблоновський Воєвода брацлавський1764-1772 НаступникМацей Лянцкоронський ПопередникФранц Салезій Потоцький Воєвода Київський1772-1785 НаступникЮзеф Габріель Стемпковський