Князь Генріх IV Ройсс-Кестріцький (; 26 квітня 1821, Дрезден — 25 липня 1894, замок Ернстбрунн) — німецький офіцер, політик і землевласник, генерал кінноти Прусської армії.

Біографія Представник давнього князівського роду Ройсс. Син князя Генріха LXIII і його дружини Елеонори, уродженої графині цу Штольберг-Вернігероде (1801–1827). Навчався в Берлінському університеті. 1 листопада 1845 року вступив в полк Garde du Corps в чині другого лейтенанта без патенту. Він отримав патент 18 серпня 1845 року і був офіційно прийнятий в полк 15 вересня 1845 року. В оцінці від 1845 року командир полку граф Фінк фон Фінкенштайн зазначив: «Він докладає багато зусиль, але не має сприятливих якостей для того, щоб бути кавалеристом. Його освіта та поведінка відмінні». 1 квітня 1851 року йому було надано чотиримісячну відпустку, а 14 жовтня 1851 року принц був звільнений у запас в чині першого лейтенанта з дозволом носити полковий мундир.

ПІсля звільнення принц присвятив себе головним чином управлінню своєю власністю в Австрії. 22 травня 1883 року він був підвищений до генерал-майора, 22 березня 1887 року — генерал-лейтенанта, а 27 січня 1892 року — генерала кінноти.

1 лютого 1878 року Генріх IV перейняв парагій від Генріха LXIX. Це було пов’язано з повним голосом в ландтазі князівства Ройсс молодшої лінії. Відповідно, він був членом ландтагу з 31 жовтня 1880 року до кінця життя. Він також був власником сімейних фідеїкомісів Ернстбрунн і Гагенберг у Нижній Австрії.

Сім'я 27 грудня 1854 року одружився з овдовілою принцесою Луїзою Кароліною Саксен-Альтенбурзькою, уродженою принцесою Ройсс-Грайцькою (3 грудня 1822, Грайц — 28 травня 1875, Ернстбрунн), дочкою князя Генріха XIX. В пари народились 4 дітей:

Генріх XXIV (1855–1910) — композитор. Елеонора (1860–1917) — дружина болгарського царя Фердинанда I. Гелена (1864–1876) Елізабет (1865–1937)

Нагороди

Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар (8 травня 1851) Орден Червоного орла 2-го класу із зіркою (1 листопада 1861) 1-го класу Орден Вендської корони, великий хрест Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест Орден Білого Сокола, великий хрест Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу

Література

Reyk Seela: Landtage und Gebietsvertretungen in den reußischen Staaten 1848/67–1923. Biographisches Handbuch (= Parlamente in Thüringen 1809–1952. Tl. 2). G. Fischer, Jena u. a. 1996, ISBN 3-437-35046-3, S. 245–246. Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 10, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. , DNB 986919810, S. 479, Nr. 3338. Michael Stolle: Der Komponist Heinrich XXIV. Reuß-Köstritz: ein Meister strenger Schönheit. Hildesheim; Zürich; New York: Georg Olms Verlag, 2016, ISBN 978-3-487-08577-7, S. 41–45.

Примітки