Гельмштедтський університет (, ) — заклад вищої освіти, що існував з 1576 до 1810 року, у німецькому місті Гельмштедт.

Історія Академія Юлія була заснована герцогом , князем Брауншвейг-Вольфенбюттельським, у Гельмштедті як перший виразно протестантський університет у північній частині НімеччиниP. Baumgart: David Chytraeus und die Gründung der Universität Helmstedt. In: Braunschweigisches Jahrbuch 42 (1961), S. 35–37. та відкрилася 15 жовтня 1576 року урочистою службою в . Першим її ректором став дванадцятирічний син засновника, подальший герцог .

Репутація нового університету зростала завдяки багатьом відомим особистостям, так що на початок 1625 року він був третім за величиною університетом серед німецькомовних країн. У той час в середньому щороку до університету приймали близько 500 студентів.Wilhelm Havemann: Geschichte der Lande Braunschweig und Lüneburg, Band 3, Verlag der Dieterichschen Buchhandlung, Göttingen 1857, S. 36. Однак того ж року Тридцятилітня війна і спалах чуми в Гельмштедті призвели до припинення викладання до 1626 року.Friedrich August Ludewig: Geschichte und Beschreibung der Stadt Helmstedt. Fleckeisensche Buchhandlung, Helmstedt 1821. У листопаді 1625 року третина населення стала жертвою чуми, а 295 міських будинків стояли порожніми.Wilhelm Havemann: Geschichte der Lande Braunschweig und Lüneburg. Band 3, Verlag der Dieterichschen Buchhandlung, Göttingen 1857, S. 75.

Домінування богословського факультету в Гельмштедті почало зменшувати привабливість Академії Юлія. Із заснуванням інших університетів на півночі Німеччини, наприклад, Кільського університету (1665), але особливо із заснуванням реформаторських університетів у Галле (1692) і передусім у Геттінгені (1734), Гельмштедтський університет став суто провінційним для студентства герцогства Брауншвейг-Вольфенбюттель у другій половині XVIII століття. Навіть короткочасне збільшення кількості студентів під час Семирічної війни не змінило цієї ситуації. У 1795 році в університеті все ще навчалося 97 юнаків.

Взимку 1790—1791 років мав місце кількатижневий конфлікт між студентами університету та міськими ремісниками, після серйозних заворушень у лютому 1791 року студенти переїхали до сусіднього села Гарбке. Завдяки втручанню уряду князівства Брауншвейг-Вольфенбюттель і посередництву мера Гельмштедта Георга Файна, який виступив посередником між сторонами конфлікту, 2 березня 1791 року студенти повернулися до університетського містечка.

З падінням Старої імперії у 1806—1807 роках Гельмштедт перейшов під управління наполеонівського Вестфальського королівства, в якому існували інші університети в Марбурзі, Рінтельні, Геттінгені та Галле. Університети Рінтельна та Гельмштедта стали жертвами адміністративної реформи за часів міністра . Академія Юлія була закрита наприкінці зимового семестру 1809/1810 навчального року в травні 1810 року за наказом короля Жерома Бонапарта грудня 1809 року.U. Alschner: Universitätsbesuch in Helmstedt 1576—1810. Wolfenbüttel 1998.

Структура університету До складу університету входили три фахові факультети: богословський, юридичний та медичний, а також базовий філософський факультет з сімома вільними мистецтвами.

Як правило, на богословському, юридичному та медичному факультетах викладали по чотири професори. На філософському факультеті було близько шести-восьми професорів. За 234 роки існування в Гельмштедтському університеті викладали загалом 279 професорів, серед яких 60 богословів, 76 юристів, 46 медиків і 97 філософів.Carl von Heister: Nachrichten über Gottfried Christoph Beireis, Professor zu Helmstedt von 1759 bis 1809. Nicolai, Berlin 1860, S. 60

Література Herbert Mundhenke: Die Matrikel der Universität Helmstedt 1685—1810. Hildesheim 1979. Martin Zeiller: Kurtze Beschreibung der Fürstl. Julius-Vniversität zu Helmstett. In: Matthäus Merian (Hrsg.): Topographia Ducatus Brunswick et Lüneburg (= Topographia Germaniae. Band 15). 1. Auflage. Matthaeus Merians Erben, Frankfurt am Main 1654, S. 113—115 Academia Julia. Die Universität Helmstedt (1576—1810). Ausstellung des Landkreises zur EXPO 2000. 2 Bände. Helmstedt 2000. Academia Julia, Universität Helmstedt — Tradition, Zukunft. Landkreis Helmstedt, Helmstedt 2002 (Beiträge zur Geschichte des Landkreises und der ehemaligen Universität Helmstedt, 15). Sabine Ahrens: Die Lehrkräfte der Universität Helmstedt (1576—1810). Landkreis Helmstedt, Helmstedt 2004 (Veröffentlichungen der Kreismuseen Helmstedt, 7), ISBN 3-937733-70-1. Uwe Alschner: Universitätsbesuch in Helmstedt 1576—1810. Modell einer Matrikelanalyse am Beispiel einer norddeutschen Universität. Braunschweigischer Geschichtsverein, Wolfenbüttel 1998 (Beihefte zum Braunschweigischen Jahrbuch. 15), ISBN 3-928009-14-1. Peter Baumgart, Ernst Pitz: Die Statuten der Universität Helmstedt. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1963 (Veröffentlichungen der Niedersächsischen Archivverwaltung, 15), ISBN 3-525-35067-8 Gerd Biegel: «Dieser Professor ist ganz unnütz für die Universität». Die braunschweigische Landesuniversität Helmstedt im Bericht des «Universitätsbereisers» Friedrich Gedike aus dem Jahr 1789 (= Braunschweiger Museumsvorträge. Band 4), Braunschweigisches Landesmuseum, Braunschweig 2002, ISBN 3-927939-61-7. Jens Bruning, Ulrike Gleixner: Das Athen der Welfen — Die Reformuniversität Helmstedt 1576—1810 (= Ausstellungskataloge der Herzog August Bibliothek. Nr. 92), Harrassowitz, Wiesbaden 2010, ISBN 978-3-447-06210-7. Hans Haase: Die Universität Helmstedt 1576—1810. Bilder aus ihrer Geschichte, ausgewählt und erläutert von Hans Haase, Fotos von Günter Schöne. Jacobi, Bremen / Wolfenbüttel 1976, ISBN 3-87447-052-0. Ingrid Henze: Der Lehrstuhl für Poesie an der Universität Helmstedt bis zum Tode Heinrich Meiboms d. Ält. (†1625): eine Untersuchung zur Rezeption antiker Dichtung im lutherischen Späthumanismus, Olms-Weidmann, Hildesheim / Zürich / New York, NY 1990, ISBN 3-487-09329-4 (Dissertation Universität Göttingen 1990, 228 Seiten). Hermann Hofmeister: Die Gründung der Universität Helmstedt …. Hofbuchdruckerei Gebrüder Jänecke, Helmstedt 1904. Alberto Jori, Hermann Conring (1606—1681): Der Begründer der deutschen Rechtsgeschichte, mit einer Grußadresse von Kristian Kühl, Tübingen, 2006, ISBN 3-935625-59-6. Claudia Kauertz: Wissenschaft und Hexenglaube, die Diskussion des Zauber- und Hexenwesens an der Universität Helmstedt (1576—1626), (= Hexenforschung, Band 6), Verlag für Regionalgeschichte, Bielefeld 2001, ISBN 978-3-89534-353-7 (Dissertation Universität Göttingen 1998, 297 Seiten). Richard Kirwan: Empowerment and representation at the university in early modern Germany: Helmstedt and Würzburg, 1576—1634. Harrassowitz, Wiesbaden, 2009 (Wolfenbütteler Arbeiten zur Barockforschung, 46). Wiebke Kloth: Die Universität Helmstedt und ihre Bedeutung für die Stadt Helmstedt. Landkreis Helmstedt, Helmstedt 2003 (Beiträge zur Geschichte des Landkreises und der ehemaligen Universität Helmstedt, 16). Friedrich Koldewey: Die Geschichte der klassischen Philologie auf der Universität Helmstedt. Friedrich Vieweg & Sohn, Braunschweig, 1895 Joachim Lehrmann: Hexen- und Dämonenglaube im Lande Braunschweig. Lehrmann, Lehrte 2009, ISBN 978-3-9803642-8-7 (Kapitel: Zur Rolle der Welfenuniversität in Helmstedt. S. 235—273). Hans-Ehrhard Müller: Helmstedt — die Geschichte einer deutschen Stadt. 2. Aufl. Helmstedt 2004, S. 360—433. N. N.: Späthumanismus und Landeserneuerung. Die Gründungsepoche der Universität Helmstedt 1576—1613, Sonderausstellung des Braunschweigischen Landesmuseums für Geschichte und Volkstum vom 4. September bis 28. November 1976 aus Anlass des 400-jährigen Gründungstages der Universität Helmstedt am 15. Oktober 1976, In: Veröffentlichungen des Braunschweigischen Landesmuseums, Nr. 9, Braunschweig 1976. Hans Ramdohr: Eine vergessene Musenstadt [Universität Helmstedt]. Deutsche Corpszeitung, 42. Jahrgang, Frankfurt am Main, Oktober 1925, Nr. 7, S. 217—220. Alois Schikora: Die Spruchpraxis an der Juristenfakultät zu Helmstedt. Hansen-Schmidt Verlagsgesellschaft 1973, ISBN 3-7881-1811-3.

Примітки

Посилання

Universität Helmstedt bei Welt-der-Wappen, Schwerpunkt auf Heraldik: Kollegiengebäude, Juleum Auswahlbibliografie zur Geschichte der Universität Helmstedt Academia Julia im Landkreis Helmstedt Internetportal des Forschungsprojektes «Wissensproduktion an der Universität Helmstedt» an der Herzog August Bibliothek Wolfenbüttel