«Якби-то ти, Богдане п'яний…» — вірш Тараса Шевченка 1859 року, написаний у Переяславі.
Написання та автографи Збереглися кілька автографів вірша: чорновий автографРДАЛМ, ф. 2591, оп. 2, № 25, арк. 2); чистовий автограф у «Більшій книжці»ІЛ, ф. 1, № 67, с. 242. Дата в чорновому автографі «18. Август. В Переяслові», в чистовому — «18 августа. В Переяславі». Вірш датується за чистовим автографом та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1859 року: 18 серпня 1859 рік, місце написання — Переяслав«Якби-то ти, Богдане п'яний…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 308; 718—719.] litopys.org.ua Процитовано 21 лютого 2025.
Чорновий автограф з виправленнями Шевченка написано олівцем, дату поставлено вгорі аркуша. На початку XX століття цей автограф належав М. І. Стороженкові, до якого потрапив з родини Рєпнінихдив.: Шевченко Т. Кобзарь. — 2-ге вид. — СПб., 1908. — С. V. У 1984 році його виявлено в РДАЛМдив. Трофимов И. Уникальная находка // Советская культура. — 1984. — 2 февраля; Гальченко С. Четыре автографа // Литературная газета. — 1984. — 14 марта. У зібранні творів Шевченка його текст подається вперше. За чорновим автографом, з кількома виправленнями, Шевченко переписав вірш до «Більшої книжки».
Рядки 1—4 вперше надруковано за «Більшою книжкою» у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867 рік, стор. 636). Повністю вперше вірш надруковано за «Більшою книжкою» в «Кобзарі з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина» (Прага, 1876 рік, стор. 213) з неточною датою: «19 августа 1859».
Сюжет Вірш написаний під враженням від перебування поета в Переяславі та від усього того, що поет бачив, подорожувавши Україною влітку 1859 року (гноблення кріпаків, сваволя царських сатрапів). На настроях твору позначилися й переживання поета під час недавнього арешту. Переяслав — місто, в якому відбулась історична Переяславська рада, в ті часи — занедбане повітове містечко. Природно, що саме в Переяславі думки поета про тяжку долю сучасної йому України поєдналися з іменем Богдана Хмельницького, якому він дає тут однобічну, негативну оцінку. Глибоко шануючи гетьмана як «геніального бунтівника», що очолив боротьбу українського народу проти польської шляхти, Шевченко водночас ніби переадресовував йому — «Олексієвому другові» («Стоїть в селі Суботові») свої дорікання царизмові за тогочасне становище народу«Якби-то ти, Богдане п'яний…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 394—408.] litopys.org.ua Процитовано 21 лютого 2025.
Примітки
Посилання «Якби-то ти, Богдане п'яний…» на порталі kobzar.ua