Раураки або раурики — історичне невелике галльське плем'я, яке мешкало в регіоні Верхнього Рейну, навколо сучасного міста Базель, у залізну добу та римський період.
Назва Вони згадуються як Rauracis і Rauracorum Цезарем (середина I ст. до н. е.), Цезар Commentarii de Bello Gallico, 1:5:4, 1:29:2. Raurici (вар. — aci) Плінієм (I ст. н. е.), Пліній. Naturalis Historia, 4:106. і як Rauracense в Notitia Dignitatum (V ст. н. е.). Notitia Dignitatum, 9:9., s.v. Rauraci and Col. Augusta Raurica.
Етнонім раураки походить від давньокельтської назви річки Рур — Раура
Місто Аугст, засвідчене у II ст. н. е. як Августа-Раурика (Αὐγούστα Ῥαυρίκων), опосередковано названо на честь племені.
Географія Територія Їх назва, ймовірно, вказує на початкову батьківщину біля річки Рур, на північ від їх засвідченої території.
Після того, як їхня невдала міграція до південно-західної Галлії була відбита римлянами в 58 р. до н. е., раураки оселилися в районі Верхнього Рейну, з територією, що простягалася від підніжжя масиву Юра до регіонів Верхній Ельзас і Південний Баден.
Раураки мешкали на південь від і , на північ від гельветів, на схід від і на захід від . , Map 18: Augustonemetum-Vindonissa. Ймовірно, вони були союзниками більшої Гельвеції.
Населені пункти Опід Базель-Мюнстергюгель, населений принаймні з середини I ст. до н. е., був їхнім доримським головним містом.
Археологічна ділянка Базельської газової фабрики (бл. 150–80 рр. до н. е.) також приписується рауракам.
У 44 році до н. е. римський консул Л. Мунацій Планк заснував на їхній території поселення Августа-Раурика (або Колонія Раурика; сучасні Аугст і Кайзераугст).
Місто було розташоване на перехресті двох торгових шляхів: між Великим Сен-Бернарським перевалом і Рейном, а також між Галлією і Дунаєм. У 200 р. н. е. воно мало площу 106 га.
Велика частина Августи-Раурики була зруйнована землетрусом у 240–250 роках. За Діоклетіана (284–295) він був включений до провінції Maxima Sequanorum. Castrum Rauracense, зведений в 290–300 роках, став ядром міста пізньої античності.
Інше місто, відоме як Аргентоварія (сучасний Оденбург, Бісгайм), згадане Птолемеєм бл. 150 р. н.е., ймовірно, було столицею civitas раураків або незасвідченого пагу раураків.
Релігія Храм на форумі Августа-Раурики був присвячений Риму та Августу. Храм Шенбюля замінив місцеві святині близько 70 р. н. е. Написи свідчать про імператорський культ і присвяти різним греко-римським божествам. Корінні галльські божества: Епона та . Культ змії був популярний у Августа-Рауриці. Також засвідчені східні культи Мітри, Сабазія та Гарпократа.
Історія У 58 р. до н. е. рауріки були частиною невдалої спроби міграції до південно-західної Галлії разом із гельветами, та . Після поразки від Цезаря в того ж року їх було відправлено назад як федератів (союзників, пов’язаних угодою), ймовірно, на територію їхнього відправлення.
У 52 році до н. е. вони надали 1000 вояків для галльської коаліції проти Цезаря.
Примітки
Бібліографія