Сирдар'їнський район (узб. Sirdaryo tumani / Сирдарё тумани) — адміністративна одиниця у складі Сирдар'їнської області Республіки Узбекистан. Адміністративним центром району є однойменне місто Сирдар'я.

Район було утворено 1939 року у складі Ташкентської області. 25 червня 1959 року до його складу увійшла територія ліквідованого Верхньоволинського районуВідомості Верховної Ради СРСР. № 27 (959), 1959 р..

У 1963 році, внаслідок масштабної адміністративно-територіальної реформи, Сирдар'їнський район було передано до новоствореної Сирдар'їнської області. У 1970 році частину його земель виділили для формування Ворошиловського району, який у 1990 році перейменували на Сайхунабадський район.

Адміністративно-територіальний поділ Станом на 1 січня 2011 року, до складу району входять:

2 міста:

Сирдар'я, Бахт.

4 міських селища:

Зіекор, Куйош, Малік, Дж. Маманов.

9 сільських сходів громадян:

Малік, Пахтазор, Сирдар'я, Турон, Хакікат, Халкабад, Чултукай, Шалікор, імені У. Юсупова.

Природа Рельєф Сирдар'їнського району представлений низинними рівнинами із середньою висотою 240 м над рівнем моря, що мають незначний ухил у північно-східному напрямку. Гідрогеологічні умови характеризуються неглибоким заляганням ґрунтових вод із високим рівнем мінералізації (солоності).

Гідрографічна мережа району розділяє його територію на дві частини: з північного сходу її перетинає річка Сирдар'я, а із західного боку проходять праві рукави каналу Достик. Також у межах району функціонує мережа каналів та колекторно-дренажних виробок для скидання стічних і підземних вод.

Клімат району різко континентальний. Середня температура липня становить +27...+29 °C, абсолютний максимум сягає +42 °C. У січні середня температура повітря дорівнює -4 °C, а абсолютний мінімум може опускатися до -33 °C. Середньорічна кількість опадів становить 260–280 мм. Тривалість вегетаційного періоду варіюється в межах 195–200 днів.

Ґрунтовий покрив представлений сіроземами, алювіальними, лучними та болотяними типами ґрунтів, які часто піддаються процесам вторинного засолення.

Природна флора включає такі види рослин, як полин, яндак, солянка, конгірбош, еритроній, жовта акація, артишок, очерет, різноманітні чагарники, верба та тополя.

Тваринний світ району відзначається видовим різноманіттям ссавців, орніто- та герпетофауни. Серед ссавців тут зустрічаються рись, лисиця, борсук, кролик, ондатра; поширені щури. Герпетофауна представлена ящірками та зміями. Серед птахів найчастіше зустрічаються качка, крех, сокіл та крячок. Місцеві зарибнені ставки та водойми багаті на різноманітні види риб.

Населення Етнічний склад населення району є неоднорідним: абсолютну більшість мешканців становлять узбеки, також на цій території проживають таджики, татари, казахи, росіяни, корейці та представники інших національностей. Середня щільність населення становить 201 особу на км².

За статистичними даними 2003 року, загальна чисельність населення складала понад 110,5 тисячі мешканців, із яких 75,7 тис. осіб проживали у сільській місцевості, а понад 34,8 тис. осіб становили міське населення.

Економіка Основою економіки Сирдар'їнського району є агропромисловий комплекс, що визначає його головну господарську спеціалізацію. Економічну активність та зайнятість населення забезпечують 160 малих і приватних підприємств, а також три спільних підприємства.

Промисловий сектор району представлений філією Ташкентського машинобудівного заводу, кількома будівельними організаціями та п’ятьма автотранспортними підприємствами. Важливе місце в індустріальній структурі регіону посідають об'єкти з переробки аграрної сировини, зокрема молочний і рисовий заводи, два бавовноочисні підприємства та хлібокомбінати.

У місті Сирдар'я також функціонують філія Янгіюльської взуттєвої фабрики, друкарня, кондитерська фабрика та підприємство з виробництва безалкогольних напоїв (квасно-лимонадний завод). Окрім цього, діє РеФДДепо, спеціалізоване на випуску шкільного та спортивного інвентарю. Торговельна інфраструктура представлена місцевим ринком, який забезпечує внутрішній товарообіг та економічну взаємодію між виробниками і споживачами.

Провідною галуззю аграрного сектору району є бавовництво, у якому задіяно 12 великих сільськогосподарських підприємств та 793 фермерських господарства. Загальна площа зрошуваних земель у межах адміністративної одиниці становить 27 502 га.

У структурі посівних площ під культивацію бавовника відведено 14 760 га, під зернові культури — 8 666 га. Кормова база представлена люцерною (890 га) та іншими кормовими культурами (1 241 га). Під овочеві та баштанні культури виділено 68 га, а ще 1 051 га земельних угідь займають сади та виноградники.

Важливе місце в агропромисловому комплексі посідає тваринництво. На базі колективних та фермерських господарств утримується 24 990 голів великої рогатої худоби (зокрема 10 152 корови). Поголів'я овець і кіз становить 10 610 особин, конярство представлене 834 конями, а птахівничий сектор налічує 4 400 голів птиці.

Освіта, культура та спорт У Сирдар'їнському районі функціонує розгалужена мережа освітніх та культурних закладів. Загальна освіта представлена 45 школами (1 початкова, 6 неповних основних та 38 середніх загальноосвітніх, зокрема 1 середня спеціальна школа). Навчальний процес у цих закладах забезпечують 1 813 педагогів, а загальна кількість учнів становить 24 456 осіб. Сфера середньої спеціальної та профільної освіти включає професійний ліцей, два професійні коледжі, Сирдар'їнський педагогічний коледж, два професійно-технічні училища, а також музичне та художнє училища.

Культурна інфраструктура району налічує 16 клубів і будинків культури, а також 32 бібліотеки, сукупний бібліотечний фонд яких становить 296 тисяч примірників книг.

Для розвитку фізичної культури та спорту в районі діють три спеціалізовані спортивні школи. Спортивна інфраструктура також включає центральний стадіон та мережу відкритих і критих спортивних майданчиків і споруд.

Охорона здоров'я Медичне обслуговування населення забезпечує комплекс закладів охорони здоров'я, до складу якого входять центральна районна лікарня, пологовий будинок, відділення швидкої медичної допомоги, фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП), сільські лікарські амбулаторії (СЛА) та аптечна мережа. Штат медичного персоналу району налічує 201 лікаря та 1 005 працівників середньої медичної ланки.

Транспорт та промислова інфраструктура Район має розвинену транспортну мережу: його територією проходить автомобільна магістраль «Великий Узбекистанський тракт» (траса М39), а також пролягають важливі залізничні шляхи. З 2004 року через станцію Сирдар'я забезпечено рух електропоїздів та пасажирських потягів за маршрутами Ташкент – Самарканд, Ґулістан – Ташкент, Ташкент – Андижан – Наманган, Ташкент – Джиззак, Москва – Душанбе.

З 1963 року на території району функціонує Сирдар'їнська районна газова станція, яка забезпечує видобуток і розподіл природного газу.

Примітки