Бори́с Степа́нович До́вгань (19 серпняДата народження подається згідно з офіційними документами, реальна дата народження — 4 серпня 1928 року. 1928, Київ — 30 квітня 2019, Київ) — український скульптор, педагог.

Біографія Народився в Києві на Пріорці, в помешканні навпроти будинку, де колись зупинявся Тарас Шевченко, а тепер там філія шевченківського музеюМеморіальний будинок-музей Т. Г. Шевченка (Київ, вул. Вишгородська, 5)..

Коли Борису було 4 роки, родина (батько, мати й троє дітей) мусила втікати від голоду — спочатку до Могильова (Білорусь), а через три роки (1935) в Новосибірськ, де 1936 року Борис пішов до школи.

В 1937 році батька, простого чоботаря, безпідставно арештували, а 1938-го (після розстрілу М. Єжова) звільнили. Батьки з дітьми 1939 року переїхали до м. Фрунзе (Киргизстан). Борис закінчив сім класів школи й курси водіїв автомобіля. Певний час працював за цією професією, а згодом (під час війни) — на взуттєвій фабриці.

У 1945 році родина повернулася до Києва, Борис далі навчався у восьмому класі школи № 8 (на Куренівці), але через рік залишив школу й вступив до технікуму річкового транспорту (тепер — коледж), де навчався на штурмана лише рік (не сподобалося).

З 1947 по 1950 навчався в Київському училищі прикладних мистецтв, де здобув фах ліпника, модельника і формувальника.

З 1950 по 1956 навчався в Київському художньому інституті (викладачі дисциплін спеціальності: І. В. Макогон, М. Г. Лисенко, І. П. Шаповал, Ю. Є. Садиленко).

Після закінчення інституту — на творчій роботі, паралельно — з 1950 по 1961 рік викладав скульптуру в Київській художній середній школі імені Тараса Шевченка (серед відомих учнів: Володимир Прядка, Валерій Швецов та інші).

Борис Довгань учасник Другої світової війниПрацював під час війни на взуттєвій фабриці., член Спілки художників України з 1965 року, Почесний академік Національної академії мистецтв України з 2009 року.

Учасник українського правозахисного руху в СРСР. За правозахисну діяльність його на тривалий час було позбавлено роботи.

Біографія Бориса Довганя включена до довідника «Життя славетних» та видань Американського біографічного інституту на знак визнання його видатного внеску в прогрес XX століття.

Помер 30 квітня 2019 року у місті Київ.

Творчі здобутки Відновлення пам'ятника Т. Г. Шевченку (автор І. Кавалерідзе) в Ромнах (1980); Спільно з колегами: Володимиром Луцаком, Степаном Кириченком та Надією Клейн створює кольорову мозаїчну скульптуру «Україна» заввишки 5,5 м для декади українського мистецтва в Москві (1960); співавтор Герба Києва часів УРСР.

Пам'ятники, композиціїЧастина композицій по різним мотивам владою міста була зруйнована.:

Пам'ятник «художникам — жертвам репресій» (1996); Пам'ятник Папі Римському — Івану Павлу ІІ у Києві на території посольства держави Ватикан (2002); пам'ятник О. Пушкіну і фонтан «Перше кохання» в Гурзуфі (1987); пам'ятник генералу М. Драгомирову в Конотопі; пам'ятник Олександру Вертинському в Києві (2019)Олександр Вертинський постав на Андріївському узвозі в образі П'єро (фото) // «Український інтерес» за 21 березня 2019 року.; композиція «Меркурій» в парку «Олександрія» в Білій Церкві Київської області (1993); композиція «Музика» для фонтану в сквері на вул. Архітектора Городецького (1979); композиція «Тетяна» в парку ім. О. Пушкіна (Київ, 1973); мармурові блоки з рельєфами: «Моління про чашуЗа іншими джерелами: „Христос, який молиться“», «Учні, які поснули», «Мадонна з немовлям» (2000–2008); рельєфи на будинок Українського інституту науково-технічної та економічної інформації МОН України (біля станції метро «Либідська», відомий у Києві й Україні як «Літаюча тарілка») (1970); барельєфи й постать юнака з книжкою в Національній бібліотеці для дітей (Київ, 1977); скульптурні композиції: фонтан «Земля і вода» в Новій Каховці (1979); барельєфи в київському готелі «Славутич» (6 м х 3 м) (два сюжети: «Київ історичний» і «Київ сучасний») та ін.

Скульптурні портрети: портрет Г. Сковороди в Національній бібліотеці ім. В. Вернадського у Києві (1989); Портрет поета-дисидента Василя Стуса (1968)Який став прообразом пам'ятника в Рахнівці.; портрет перекладача Григорія Кочура; портрет академіка-ботаніка Миколи Холодного; портрет академіка В. І. Вернадського в Києві (1987); портрет архітектора Ф. І. Юр'єва; портрет вченого-хіміка Генріха Дворка; портрет поета-дисидента Івана Світличного; портрет українського композитора Леоніда Грабовського; портрет поета-неокласика Миколи Зерова; портрет професора Юрія Кочержинського; портрет поета-дисидента Миколи Холодного та ін.

Меморіальні дошки і пам'ятники: меморіальна дошка автору слів Гімну України Павлові Чубинському в Києві (1993); меморіальна дошка письменнику і перекладачу Борисові Антоненку-Давидовичу; меморіальний пам'ятник видатній громадській та політичній діячці Славі Стецько (2007); меморіальний пам'ятник художнику Миколі Глущенку (1982–1986); меморіальний пам'ятник композитору Ігорю Шамо (1982–1986); меморіальний пам'ятник театральному режисерові Сергію Данченку; меморіальний пам'ятник диригенту Вікторові Іконнику; меморіальна дошка письменнику Натанові Рибаку, а також (у співавторстві з архітектором-художником Юр'євим Ф. І.) меморіали загиблим воїнам та інші пам'ятники на місці поховання видатних державних, громадських і творчих діячів України та меморіальні дошки на будинках.

Галерея. Приклади робіт

Нагороди Почесний академік Національної академії мистецтв України (2009); Заслужений діяч мистецтв України (1993); Лауреат премії імені Василя Стуса (1990); Почесний диплом, який засвідчує, що Борис Довгань є серед осіб, чия біографія включена до довідника «Життя славетних» та видань Американського біографічного інституту на знак визнання видатного внеску в прогрес ХХ століття.

Громадянська позиція Підписав Лист-протест 139 (1968) на ім'я Леоніда Брежнєва, Олексія Косигіна та Миколи Підгорного з вимогою припинити практику протизаконних політичних судових процесів.

Родина Дружина — Довгань Ріта Костівна, журналіст; Донька — Довгань Катерина Борисівна, художник; Внучка — Довгань Стефанія Ігорівна, оперна співачка.

Примітки

Посилання Національна Академія мистецтв України Спілка художників України Виставка скульптури та живопису Бориса Довганя в Музеї шістдесятництва Інститут історії України Київська організація СХУ Слово «Просвіти»