Умм аль-Кірам бінт аль-Мутасім ібн Сумадіх (, кінець ХІ століття) — принцеса та андалузька поетеса, донька Абу Ях'ї Мухаммада бен Мана, аль-Мутасіма, володаря Альмерійської тайфи (що нині відповідає провінції Альмерія, Андалусія, Іспанія).
Належачи до династії Бану Сумадіх, вона мала трьох братів, двоє з яких також були поетами: Раф ад-Даула та Убайдаллах.
Ібн Ідарі стверджує, що розум принцеси був настільки дивним, що батько виховував її разом з братами, і вона перевершила всіх у мистецтві поезії. Цей автор посилається на єдині літературні твори, які залишилися від принцеси, любовні вірші, присвячені ас-Самару, євнуху надзвичайної краси, що походить з Денії, який брав участь в управлінні королівством, що дозволяло йому бути поруч з принцесою. Коли володар Абу Ях'я, батько Умм аль-Кірам, дізнався про їхній роман, він наказав убити євнуха.
Її найвідоміший вірш такий:
Родовід
Примітки
Подальше читання Jumʿa, A.K. (2001). Nisāʾ min al-Andalus [Women from al-Andalus]. Damascus: Al-Yamāma Publishing and Distribution Co.