Левкіппіди () — доньки правителя Мессенії Левкіппа в давньогрецькій міфологіїLeonhard Schmitz (L. S.). Leucippides // Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, ed. by Smith, William. Volume II. London, 1846, p. 773..
Міфологія У Левкіппа було три доньки: Феба, Гілаейра і Арсіноя. Феба і Гілаейра (у «Кіпріях» їхнім батьком названо АполлонаПавсаній. Опис Еллади, III, 16, 1-2.) найвідоміші у зв'язку з наступним міфологічним сюжетом, що часто траплявся в античній літературіТеокріт. Ідиллії, XXII, 137 і далі.Гай Юлій Гігін. Міфи, LXXX.Овідій. Героїди, XVI, 327; Фасти, V, 709.Секст Проперцій, Елегії, I, 2, 15.: Левкіпп вирішив віддати їх за дружин синам Афарея, Іда й Лінкею відповідно, але, зачаровані красою дівчат, їх викрали й одружилися двоюрідні брати Афаретидів — близнюки Діоскури, Кастор і Полідевк. Дружини народили їм синівПсевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека, I, 9, 5; III, 10, 3-4; 11, 2.Павсаній. I, 18, 1.Ernst Kuhnert: Leukippiden. In: Wilhelm Heinrich Roscher (Hrsg.): Ausführliches Lexikon der griechischen und römischen Mythologie. Band 2,2, Leipzig 1897, Sp. 1988–1996.. У подальшій боротьбі між чотирма братами вижив лише Полідевк.
Культ Діоскурів і пов'язаних персонажів міфу особливо шанували на їхній передбачуваній батьківщині — Спарті, де вони стали об'єктами культу героїв. Розігрування міфу було частиною обряду посвяти спартанських дівчаток перед їхнім весіллям, що зображено на кількох червонофігурних вазах V-IV століть до нашої ери.
Павсаній повідомив, що в Спарті був храм Діоніса-Колонатського, назва якого відсилала до легенди про те, що дорогу до Спарти йому вказав герой Колон. Жінки, звані Діонісіадами та Левкіппіадами, приносили жертви герою раніше, ніж ДіонісуПавсаній. III, 13, 5.. У Гілаейри та Феби був там і свій храм, бо вважали, що їм разом із чоловіками Зевс дарував напівбожественний статус. Їхніми жрицями були молоді дівчата, які теж називалися ЛевкіппідамиЕвріпід. Єлена, 1465.. У храмі були їхні статуї, одну з яких підновила жриця, замінивши їй архаїчне обличчя (другу статую їй заборонив чіпати сон). Також там зі стелі на стрічках звисало яйце, яке, за переказами, народила Леда. Спартанський культ Левкіпід міг бути спадщиною старішого культу. Ще в II столітті існували жерці Левкіпід і Тіндарея.
Мистецтво
Викрадення Левкіпід віддзеркалювали в образотворчому мистецтві Стародавньої Греції та з Відродження. У храмі Діоскурів в Аргосі перебували зроблені з чорного (ебенового) дерева їхні статуї, їхніх дружин і синів роботи Діпена і Скілліда початку VI століття до нашої ериДипён // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — , 1890—1907.Павсаній. II, 22, 6.. Викрадення дочок Левкіппа серед інших зображень було на знаменитому в давнину троні Аполлона в АміклахПавсаній. III, 18, 7., а також на мідному рельєфі в храмі Афіни Поліухос (Градопокровительки) в СпартіПавсаній. III, 17, 3..
Примітки
Посилання
Левкіппіди на сайті Theoi Project