Антропо́нім ( — «людина» та — «ім'я») — власна назва людини. В українській мові це особове ім'я, ім'я по батькові, прізвище, прізвисько, псевдонім.
Похідні терміни
Антропоніміка — розділ ономастики, який вивчає антропоніми. Антропонімія — сукупність власних назв людей.
Приклади українських антропонімів
Особові імена — Михайло, Богдан, Олег, Надія, Оксана, Мирослава. Імена по батькові — Михайлович, Богданович, Ігорівна, Степанівна. Прізвища — Мартиненко, Гордійчук, Ситнянська. Прізвиська — Журавель, Пилипиха. Псевдоніми — Панас Мирний, Борис Тен, Леся Українка, Дніпрова Чайка, Мартин Брест.
Специфічні види антропонімів
Андронім (або маритонім) — іменування жінки за іменем, прізвищем або прізвиськом її чоловіка (наприклад, Долинючка — дружина Долинюка). Матронім — власна назва сина або дочки за іменуванням матері або когось із предків по материнській лінії (наприклад, Оленюк — син Олени). Патронім — власна назва сина чи дочки, утворена від батькового іменування (наприклад, Іваненко — син Івана).
Див. також Значуще прізвище (промовисте прізвище, аптонім) — прізвище, що своїм буквальним значенням підтверджує якісь особливості власника.
Література
Желєзняк І. М. Антропонім // — С. 29—30. Антропонім // — С. 81. Худаш М. Л. З історії української антропонімії. — К., 1977. Керста Р. Й. Українська антропонімія XVI століття. Чоловічі іменування. — К., 1984. Панцьо С. Є. Антропонімія Лемківщини. — Тернопіль, 1995.
Посилання