Адрас () — натуральна тканина ручного виготовлення, яка на 50 відсотків складається з волокон шовку і на 50 — бавовни. Традиційний адрас тчуть в Узбекистані та Таджикистані. В Узбекистані цю тканину ще називають «podshohi» (королівська), що вказувало на його незвичайну цінність, пов'язану з трудомістким і дорогим процесом виготовлення, а також з багатим і вишуканим зовнішнім виглядом. Адрас вирізняється міцністю, насиченим кольором та можливістю використовувати його протягом тривалого часу без втрати властивостей.
Практика Маргіланського центру ремісництва з виготовлення атласу та адрасу традиційним способом включена у 2017 році до «Списку шедеврів усної та нематеріальної культурної спадщини людства».
Опис Адрас більш м'який, ніж стовідсотковий шовк, тому його часто використовують для пошиття одягу, аксесуарів, постільної білизни та домашнього текстилю. Найчастіше тканину прикрашають узбецьким орнаментом, який з давніх-давен є національним надбанням і частиною культури регіону. Для фарбування волокон тканини умільці використовують натуральне насіння рослин. Наприклад, узбецький орнамент складається з насичених, благородних та природних відтінків.
Адрас виготовляється вручну, ширина коливається від 32 до 55 см, оскільки велику ширину неможливо встановити на ткацьких верстатах. У Бухарі тканина має свій гісарський, абровий орнамент із малюнком «доірагул, кузагул» — латаття. Візерунок адрасу розташований у три ряди поздовжньо. Основні кольори візерунка червоний і жовтий на білому тлі. Овальноподібні малюнки заповнені фіолетовими, жовтими та синіми лініями. У центрі бордово-червоного латаття розташовуються жовті овали.
Історія У Середній Азії (Бухара, Самарканд, Худжанд, Наманган, Маргілан) виробництво шовкових і напівшовкових тканин досягло особливого розвитку в XIX — початку XX століття. У сучасній історії в Таджикистані проходить фестиваль адрасу та атласу. В Узбекистані щодва роки в Бухарі відбувається фестиваль «Шовк та спеції», де представлено також і адрас.
Примітки