Адольф Фердинанд Гелен (5 вересня 1775 — 16 липня 1815) — німецький хімік.

Життя і навчання Ґелен народився в Бютові, Дальній Померанії (нині Битув, Польща), він відомий як видавець «Нового загального журналу хімії» (Neues allgemeines Journal der Chemie ,1803—1806 роки), Journal für Chemie und Physik (1806–10) і Repetitorium für die Pharmacie (перша серія; пізніше продовжив Йоганн Андреас Бюхнер).

У 1804 році він помітив, що коли розчин хлориду урану в ефірі піддається сонячному світлу, він швидко змінює колір з яскраво-жовтого на зелений і випадає в осад.A. F. Gehlen (1804) «Ueber die Farbenveränderungen der in Aether aufgelösten salzsauren Metallsalze durch das Sonnenlicht» (On the color changes, via sunlight, of metal chlorides dissolved in ether), Neues allgemeines Journal der Chemie (New General Journal of Chemistry), 3 (5) : 566—574. From page 569: "Eine Auflösung von reinem salzsauren Uran wurde so weit abgedampft, daß sie in der Kälte ein trockenes Salz gab. Dieses wurde in einem Glase in absolutem Aether aufgelöst. Die schön citrongelbe Auflösung in einem ganz damit gefüllten Glase den Sonnenstrahlen ausgesetzt, wurde schon in einigen Sekunden verändert: sie wurde grünlich trübe und es schied sich ein schmutzig grüner Niederschlag aus, … " (A solution of pure uranium chloride was so thoroughly evaporated that it gave a dry salt in the cold [air of the lab]. This was dissolved in a glass of absolute [i.e., pure] ether. The beautiful lemon yellow solution, which quite filled the glass and was exposed to the sun's rays, was changed in just some seconds: it became a cloudy green and there precipitated a dirty green precipitate, …)

Він навчався три роки в Кенігсберзькому університеті, в також здобув освіту фармацевта під керівництвом придворного фармацевта та професора університету К. Г. Гагена. Разом із спеціалізованим навчанням він також займався загальними дослідженнями природничих наук та мов. Маючи незвичайну схильність до мов, він згодом зміг вести наукове листування вісьмома сучасними мовами. Рання втрата слуху, що стала наслідком дитячої хвороби, можливо, посприяла його схильності до занять з літератури.

Отримав резидентуру в 1806 році в університеті Галле, де працював хіміком у клінічному інституті Йоганна Крістіана Райля (Johann Christian Reil). Він став лектором і працював зоохіміком. Вже будучи членом-кореспондентом з 1806 року, він прийняв посаду «академічного хіміка» в Академії наук у Мюнхені в 1807 році. З 1807 по 1815 рік він працював академічним хіміком Баварської академії наук. Експерименти з токсичними речовинами, особливо синильною кислотою та сполуками миш'яку, ймовірно, поступово послаблювали його і без того крихке здоров'я. Він помер від отруєння арсеном у Мюнхені 16 липня 1815 року у віці 39 роківThe Formation of the German Chemical Community, 1720—1795 by Karl Hufbauer.

Значення діяльності Був одним із найвідоміших хіміків свого часу. Його літературна діяльність виходила за рамки оригінальних публікацій. Як лінгвістично обізнана людина, він виступав посередником через переклади та анотації іншомовних публікацій. Він стимулював наукові дебати за допомогою критичних коментарів.

Примітки