,У наведеній нижче таблиці подано події, пов'язані із задумом і реалізацією американської наукової космічної програми «Аполлон» НАСА, зокрема хронологія польотів місій, запущених у рамках цієї програми, а також деякі інші події, які справили вплив на перебіг програми.
Хронологія подій програми «Аполлон»
1959 рік +ДатаПодія02.01.1959Вернер фон Браун висунув прогноз, за яким упродовж 10 найближчих років буде здійснено політ навколо Місяця.19.01.1959НАСА підписало остаточний контракт з компанією Rocketdyne Division, NAA на суму 102 млн дол. на проєктування й розробку однокамерного ракетного двигуна F-1 на рідкому паливі.27.01.1959Після консультацій з Міністерством оборони США НАСА сформулювало національну програму розробки космічних апаратів. Її основна ідея програми полягала в тому, що для кожної серії майбутніх космічних місій слід розробити єдиний ракетний носій, який завдяки цьому досягне високого рівня надійності, а система наведення та корисне навантаження можна буде змінювати відповідно до мети місії. Було описано чотири ракетні носії загального призначення: «Вега», «Центавр», «Сатурн» та «Нова». Перший ступінь ракети-носія «Нова» мав бути оснащений чотирма двигунами F-1, другий — одним двигуном F-1, а третій мав розміри міжконтинентальної балістичної ракети, але використовував рідкий водень як паливо. Ця ракета-носій мала стати першою в серії, здатній доставити людину на поверхню Місяця і безпечно повернути її на Землю в рамках місії за концепцією прямого злету.02.02.1959Назву ракети-носія змінено з «Юнона V» на «Сатурн», оскільки Сатурн — наступна планета після Юпітера. 3 лютого Рой Джонсон, директор Агентства з перспективних досліджень, затвердив цю назву.05.02.1959На засіданні в Лабораторії реактивного руху (JPL) НАСА було створено Робочу групу з дослідження Місяця.15.02.1959НАСА оприлюднило план розробки ракет-носіїв Vega на наступне десятиліття. Пізніше його скасували, оскільки він мав надто багато спільного сильно велику схожість з ракетою «Аджена»).06.03.1959Камера тяги двигуна F-1 успішно випробувана в статичному режимі.02.04.1959Обрано (Mercury Seven) — Гордон Купер, Вірджил Гріссом, Дональд Слейтон, Скотт Карпентер, Алан Шепард, Волтер Ширра, Джон Гленн. Усі сім астронавтів зрештою полетіли в космос.03.05.1959Перший двигун Rocketdyne H-1 для ракети «Сатурн» прибув до (ABMA).06.05.1959Створено Комітет Джастроу з дослідження Місяця.25–26.05.1959Дослідницький керівний комітет встановив попередні пріоритети пілотованих космічних польотів: проєкт «Меркурій», балістичні зонди, супутник для дослідження навколишнього середовища, маневрений пілотований супутник, пілотована космічна лабораторія, місячний розвідувальний супутник, висадка на Місяць, розвідка Марса і Венери, висадка на Марс і Венеру.02.06.1959Перше тривале випробування (151,03 с) двигуна Rocketdyne H-1 для ракети «Сатурн».03.06.1959Розпочато будівництво першого стартового комплексу для ракет «Сатурн».18.06.1959НАСА виділило 150 000 дол. на дослідження Командування ракетних військ армії США щодо програми дослідження Місяця на основі систем, що використовують ракету «Сатурн».Літо 1959 рокуЧлени (STG) працювали над концепціями польотів на навколоземну та навколомісячну орбіти.01.08.1959Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів США (ARPA) доручило Командуванню ракетних військ армії США провести на початку 1960 року статичні випробування першої випробувальної ракети-носія «Сатурн».Вересень 1959 рокуВ Інструментальній лабораторії Массачусетського технологічного інституту за контрактом з НАСА розпочалося дослідження щодо проєктування систем наведення та управління для різних космічних місій.28.09.1959Алан Келет (Alan Kehlet) на засіданні представив пропозиції щодо багатомісної капсули для повернення астронавтів на Землю — лінзоподібний апарат, здатний безпечно доставити трьох членів екіпажу з Місяця на Землю зі швидкістю близько 36 000 футів на секунду.21.10.1959Президент США Дуайт Ейзенхауер оголосив про намір передати НАСА контроль над персоналом та об'єктами Відділу розробки та виробництва . Передача, яка підлягала затвердженню Конгресом, передбачала, зокрема, розробки ракети «Сатурн».02.11.1959Розпочато попереднє проєктування багатомісної капсули для навколомісячної місії з особливою увагою до використання капсули як тимчасової космічної лабораторії, кабіни для посадки на Місяць і зонда для дослідження далекого космосу. Оголошено про передачу проєкту «Сатурн I» НАСА.07.12.1959ARPA та НАСА звернулися до Командування ракетних військ армії США з проханням підготувати інженерно-технічне та економічне обґрунтування нової конфігурації ракети «Сатурн» з другим ступенем, що складається з чотирьох двигунів на рідкому паливі (рідкий водень + рідкий кисень) (майбутній ступінь S-IV) та модифікованим третім ступенем «Центавр» (майбутній ступінь S-V).15.12.1959Команда НАСА завершила розробку верхніх ступенів ракети-носія «Сатурн».
1960 рік +ДатаПодіяПочаток 1960 рокуЗа часів адміністрації Дуайта Ейзенхауера задумано продовження програми «Меркурій» — космічну програму, яка передбачала висадку людей на Місяць. Менеджер НАСА дав їй назву «Аполлон» на честь грецького бога світла, музики і СонцяMurray, Charles A.; Cox, Catherine Bly (1989). Apollo, the Race to the Moon (англ.). Simon and Schuster. ISBN 978-0-671-61101-9..Січень 1960 рокуКомпанія Chance Vought Corporation завершила незалежне секретне дослідження реалізованості пілотованого польоту на Місяць і повернення (MALLAR), яке фінансувалося компанією під керівництвом Томаса Долана (Thomas Dolan).28.01.1960Представлено 10-річний план НАСА на 1960—1970 роки.01.02.1960 подало до НАСА результати дослідження під назвою «Програма дослідження Місяця на основі систем із ракетами-носіями „Сатурн“». Воно містило, зокрема, дослідження пілотованих посадок на Місяць.29.02.1960Свої пропозиції щодо контракту на другий ступінь ракети-носія «Сатурн» (S-IV) подали 11 компаній: Bell Aircraft Corporation, The Boeing Airplane Company, Chrysler Corporation, General Dynamics Corporation, Convair Astronautics Division, Douglas Aircraft Company, Grumman Aircraft Engineering Corporation, Lockheed Aircraft Corporation, The Martin Company, McDonnell Aircraft Corporation; North American Aviation та United Aircraft Corporation.3–5.03.1960Офіційні особи обговорили програму пілотованих космічних польотів, елементи якої були представлені Конгресу в січні. Центру космічних польотів імені Ґоддарда доручено визначити основні припущення, на які мають орієнтуватися всі групи під час подальшої розробки польоту на Місяць.15.03.1960Відділ розробки та виробництва та вся програма «Сатурн» передані до НАСА. Згідно з указом президента, об'єкти отримали назву Центр космічних польотів імені Маршалла. Офіційне передання відбулася 1 липня.06.04.1960Чотири з восьми двигунів H-1 першого ступеня ракети-носія «Сатурн C-1» успішно пройшли статичні випробування в Редстоун-Арсеналі, пропрацювавши сім секунд.26.04.1960НАСА оголосило, що для побудови другого ступеня (S-IV) ракети-носія «Сатурн C-1» вибрано компанію Douglas Aircraft.29.04.1960На космодромі Редстоун Арсенал всі вісім двигунів H-1 першого ступеня ракети-носія «Сатурн C-1» вперше одночасно пройшли статичні випробування.26.05.1960У Космічному центрі імені Маршалла розпочато складання першого ракетного прискорювача «Сатурн» — SA-1.31.05.1960НАСА вибрало підрозділ Rocketdyne компанії NAA для розробки J-2 — ракетного двигуна на рідкому водні та рідкому кисні.08.06.1960У Центрі космічних польотів імені Маршалла (MSFC) успішно проведено повне статичне випробування восьми двигунів ракети-носія «Сатурн» тривалістю 110 секунд — найтриваліше на той час випробування.15.06.1960У Космічному центрі імені Маршалла успішно відбулася перша серія статичних випробувань першого ступеня ракети «Сатурн C-1»: вісім двигунів H-1 працювали протягом 122 с.01.07.1960Засновано Центр космічних польотів імені Маршалла, який розроблятиме важкі ракети класу «Сатурн» для програми «Аполлон».Липень 1960 рокуЗаступник адміністратора НАСА анонсував програму «Аполлон» представникам різних галузей промисловості.25–29.07.1960Для програми пілотованих космічних польотів затверджено назву «Аполлон». Програма отримає таку назву на майбутній конференції з планів програм НАСА та промисловості.13.08.1960Здійснено перше фотогеологічне дослідження поверхні Місяця. Завершено картографування армією можливих місць посадки на Місяць.30.08.1960Оголошено конкурс на розробку техніко-економічного обґрунтування програми.01.09.1960Створено офіс проєкту «Аполлон».10.09.1960НАСА підписало з підрозділом Rocketdyne компанії NAA контракт на розробку двигуна J-2 на суму приблизно 44 млн дол.13.09.1960США і ПАР підписали офіційну угоду про будівництво нової станції стеження за космічними апаратами в Крюгерсдорпі (поблизу Йоганнесбурга). Ця станція стане однією з трьох, оснащених для підтримання постійного зв'язку з місячними та планетарними космічними апаратами.25.10.1960Укладено контракти на проведення досліджень із компаніями General Dynamics/Convair, General Electric і Glenn L. Martin Company.02.11.1960Опубліковано «Ортографічний атлас Місяця», який містив 5000 базових точок у поєднанні з найкращими доступними на той час фотографіями.08.11.1960Джона Кеннеді обрано президентом Сполучених Штатів. Під час своєї перевиборчої кампанії він використовував аерокосмічні технології як символ національного престижу, пообіцявши, що США будуть «не „перші, але“, не „перші, а також“, не „перші, якщо“, а просто перші».29.11.1960У Центрі космічних польотів імені Маршалла (MSFC) відбувся спільний брифінг щодо програм «Аполлон» і «Сатурн», у якому також узяли участь представники (STG). із Космічної робочої групи і директор Центру космічних польотів імені Маршалла Вернер фон Браун домовилися про розробку спільної програми STG-MSFC для здійснення пілотованої висадки на Місяць. Сфери відповідальності розподілили так: Центр — ракета-носій і висадка на Місяць; Робоча група — навколомісячна орбіта, висадка і повернення на Землю.02.12.1960Перший із нової серії статичних запусків ракети «Сатурн». Запуск визнаний успішним лише на 50 %.6–9.15.1960Перші огляди техніко-економічного обґрунтування проєкту «Аполлон» компаній General Electric і Martin Company, General Dynamics.13.12.1960Введено в експлуатацію транспортну баржу «Палемон» довжиною 180 футів, призначену для транспортування ракет-носіїв «Сатурн» від Центру космічних польотів імені Маршалла (MSFC) до мису Канаверал по воді.29.12.1960Компанія Grumman розпочала роботу над дослідженням концепції зустрічі на навколо місячній орбіті.
1961 рік