Ке́льський залізничний міст () — залізничний міст, через Рейн на кордоні Німеччини та Франції між Келем і Страсбургом, на залізниці Аппенваєр — Страсбург. У 2010 році введено в експлуатацію нову, двоколійну споруду, яка замінила одноколійний міст 1956 року. Початкова конструкція мосту 1861 року також була двоколійною, але зруйнована під час Другої світової війни.

Міст 1861 року

Велике герцогство Баден і Французька імперія 16 вересня 1857 року J.G. Schwedler, Hipp: Der Rheinbrückenbau bei Kehl. In: Zeitschrift für Bauwesen. Nr. 2, 1860, Sp. 7–4 Miscellen. Der Brückenbau bei Kehl. In: Polytechnisches Journal, Jahrgang 1859, S. 373 уклали угоду про будівництво залізничного мосту через Рейн. Переговори з цього приводу почалися в травні 1857 року. Zur Tagesgeschichte. Zwischen Frankreich und…. In: (Grazer) Tagespost, 15. Mai 1857, S. 2 Проєкт двоколійного мосту затверджено 2 червня 1858 року. Це був перший стаціонарний міст через Верхній Рейн.

Це був двоколійний міст завдовжки 253 м із центральною секцією ферм 177 м. На кожній стороні мосту був поворотний круг з корисним діаметром 26 м. Die Fundamentirungsarbeiten der Rheinbrücke zwischen Straßburg und Kehl. In: Allgemeine Bauzeitung, Jahrgang 1859, S. 558

Роботи почалися в 1858 році, відповідала за фундамент.

Щоб занурити палі в мул Рейну, необхідно було побудувати захисні кесони на 18 м нижче рівня річки.

Сталеву надбудову доставила й зібрала пфорцгаймська компанія «Gebrüder Benckiser». Надбудова важила приблизно 1000 тонн і її зібрали на західному (Страсбурзькому) березі річки на майданчику довжиною 450 м.

Міст введено в експлуатацію 11 травня 1861 року.

У 1870 році, коли почалася французько-прусська війна, поворотний круг на східному (Кельському) кінці мосту підірвали. До спорудження нової сталевої конструкції в 1874 році, встановили ​​тимчасову дерев'яну конструкцію. Внаслідок війни кордон перемістився: в 1871—1919 рр. обидва кінці мосту перебували в Німеччині та повністю належали їй, але в 1919 році за умовами Версальського договору, міст повністю належав Франції. Це узгоджувалося з Францією, згідно з умовами договору, колишньої німецької Рейнської області: окупація тривала в різних формах до 1930 року.

На той час проєкт досягнув стадії планування заміни мосту, якому на той час було понад 75 років, але будівництво не почалося до кінця Другої світової війни. З початком війни наприкінці літа 1939 року французькі війська підірвали головну західну опору мосту. Тим не менш, до вересня 1940 року міст можна було використовувати завдяки тимчасовому ремонту. У листопаді 1944 року німецькі війська підірвали головну східну опору мосту, фактично знищивши міст повністю. Boeyng, S. 89.

Міст 1956 року У липні 1945 року французькі інженери побудували тимчасовий одноколійний міст, використовуючи компоненти французької мостової машини Бонне-Шнайдера Ulrich Boeyng: Die badischen Rheinbrücken. Teil 3: Vor 75 Jahren: Pontonbrücken, Notbrücken, Brückengeräte und erste Neubauten. In: Landesamt für Denkmalpflege im Regierungspräsidium Stuttgart (Hrsg.): Denkmalpflege in Baden-Württemberg. Nachrichtenblatt der Landesdenkmalpflege 4/2020, S. 285—292 (289).

30 січня 1953 року Франція й Німеччина уклали угоду про постійні мости та транзит через Рейн на французько-німецькому кордоні. Вона містила положення про будівництво нового залізничного мосту, що мав сполучити Кель і Страсбург. Передбачили два окремі одноколійні мости, по одному для кожного напрямку руху, але другий міст фактично так і не побудували.

Будівництво одноколійного мосту розпочато в травні 1954 року. Це був трипролітний міст зі сталевим каркасом без решітчастої рами, що підтримувався суцільною балкою. Міст відкрито 12 серпня 1956 року. Кордон пройшов посередині мосту: східна половина належить Німеччині, а західна — Франції.

Міст 2010 року 14 березня 2006 року Франція та Німеччина погодили будівництво високошвидкісної залізниці LGV Est. Interconnexion du TGV-Est français et de l'ICE allemand — LGV-Est sur " france-allemagne.fr " Проєкт передбачав, щоб поїзди могли перетинати Рейн у Келі зі швидкістю до 120 км/год у той час, на одноколійному мосту 1956 року швидкість обмежена до 60 км/год. Le nouveau pont de Kehl est sur les rails sur " 20minutes.fr " Тому узгодили будівництво двоколійного мосту. Роботи розпочалися в березні 2008 року. Bauarbeiten zur Neuen Rheinbrücke bei Kehl beginnen. Deutsche Bahn AG, Presseinformation, 26. März 2008 Міст введено в експлуатацію 10 жовтня 2010 року. Aktuelle News, 8. Oktober 2010. bahnaktuell.net, VBR-Online.

Загальна довжина нового мосту — 238,4 м, висота — 12,2 м і ширина — 13 м. Brückendaten. Кліренс для річкового руху під час високої води та повені має бути не менш як 7 м.

Примітки

Література J.G. Schwedler, Hipp: Der Rheinbrückenbau bei Kehl. In: Zeitschrift für Bauwesen. Nr. 2, 1860, Sp. 7–46 (zlb.de). Dazugehörende Planskizzen. (PDF; 52 MB) In: Atlas zur Zeitschrift für Bauwesen, Jahrgang X, 1860, Blatt 5(1)–7 Nachtrag zum Aufsatz von J. G. Schwedler und Hipp über den Rheinbrückenbau bei Kehl. In: Zeitschrift für Bauwesen. Nr. 2, 1861, Sp. 181—184 (zlb.de). Die Fundamentierungsarbeiten an der Rheinbrücke zwischen Straßburg und Kehl.: Allgemeine Bauzeitung, Jahrgang 1861, S. 102—108, Planzeichnungen Blatt 415, 416 (online bei ANNO). Die Fundamentierungsarbeiten der Rheinbrücke zwischen Straßburg und Kehl.: Allgemeine Bauzeitung, Jahrgang 1859, Notizblatt, S. 299—303 (online bei ANNO). Travaux du pont de Kehl. In: Nouvelles annales de la construction: publication rapide et économique des documents les plus récents et les plus intéressants relatifs à la construction française et étrangère…, Jahrgang 1859, Spalte 18 (Digitalisat auf Gallica) C. A. Oppermann: Travaux du pont du Rhin à Kehl. In: Nouvelles annales de la construction: publication rapide et économique des documents les plus récents et les plus intéressants relatifs à la construction française et étrangère …, 5. Jahrgang, Oktober 1859, Spalte 155—160; Planzeichnungen Blatt 41–42 43–44 Volltext in der Google-Buchsuche Inauguration du pont de Kehl sur le Rhin. In: Nouvelles annales de la construction: publication rapide et économique des documents les plus récents et les plus intéressants relatifs à la construction française et étrangère…, 7. Jahrgang, Mai 1861, Spalte 66 (Digitalisat auf Gallica) Auguste Perdonnet: Traité élémentaire des chemins de fer. 3. Auflage. Band 1. Garnier Fréres, Paris 1865, S. 500—502 (Textarchiv — Internet Archive). O. Emmerich, Brandel: Die Eisenbahnbrücke über den Rhein zwischen Kehl und Straßburg. In: Der Stahlbau, 1957, 26. Jahrgang, Heft 6, S. 160—166, 191—195. Hans Pottgießer: Eisenbahnbrücken aus zwei Jahrhunderten. Birkhäuser Verlag, Basel 1985, ISBN 3-7643-1677-2 DB ProjektBau GmbH (Hrsg.): Infrastrukturprojekte 2010. Bauen bei der Deutschen Bahn. Eurailpress-Verlag, Hamburg 2010, ISBN 978-3-7771-0414-0, S. 94–109. Ulrich Boeyng: Die badischen Rheinbrücken — das Ende des Zweiten Weltkriegs vor 75 Jahren. Teil 1: Die Zerstörung der Rheinbrücken zwischen Neienburg und Wintersdorf. In: Denkmalpflege in Baden-Württemberg, 2020/2, S. 87–94.

Наступний міст вище за течією: Мости через Рейн Наступна переправа нижче за течією: Міст Беатуса Ренануса Кельський залізничний міст ГЕС Гамбсгайм