Василь Васильович Афанасієвський (Афанасьєвський) (30 грудня 1897, с. Погаричі, Рев'якінська волость, Путивльський повіт, Курська губернія, тепер у складі с. Веселе, Путивльська міська громада, Конотопський район, Сумська область – ЧСР) — український військовий, громадський і кооперативний діяч, інженер-економіст, хорунжий піхоти Армії УНР (13.04.1922).

Відповідно до українського законодавства визнаний борцем за незалежність України у XX столітті.

Життєпис Народився в сім’ї бідного священника, мав дев’ятеро братів і сестер. 1907 року поступив до Рильського духовного училища. 1909-го перевівся в Курське духовне училище, яке й закінчив 1912 року. Тоді ж вступив до Курської духовної семінарії, яку закінчив у квітні 1918 року. В майбутньому Василь Афанасьєвський був зарахований у Донський політехнічний інститут, але навчатися так і не почав, бо вступив в армію УНР, щоб «взяти активну участь в боротьбі за визволення України».

У грудні 1918 – листопаді 1920 воював у лавах Армії УНР. Починав свій військовий шлях у 4-му полку Січових стрільців Осадного корпусу військ Директорії. В складі полку був 3-й Сумський курінь на чолі із його земляком Василем Филоновичем.

По закінченні Спільної юнацької школи (21.10.1920 – 13.04.1922) скерований до 2-ї Волинської дивізії Армії УНР. На інтернуванні перебував у таборах Ланцут, Вадовиці та Каліш (Польща). 2 січня 1923 року написав спогад «Бій під Житомиром», де описав переможний бій українців над московськими окупантами під с. Станишівкою 22 березня 1919 року.

У червні 1924 року перебрався до ЧСР на навчання. Закінчив економічно-кооперативний відділ УГА в Подєбрадах (11.07.1927). Вносив фінансові пожертви на лікування побратимів, які залишились у таборах для інтернованих.

У 1929 році одружився. Станом на 1 липня 1932 працював інженером-лісівником у ЧСР. Колишній міністр фінансів УНР Борис Мартос згадував, що Василь Афанасієвський став представником великої торгової фірми. Після Другої світової війни залишився в окупованій росіянами ЧСР.

Подальша доля невідома.

Див. також

Українська революція Армія УНР

Примітки

Джерела Коваль Р., Моренець В. “«Подєбрадський полк» Армії УНР”. – Т. 1. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Український пріоритет” (2016). – С. 44. ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 5. — Спр. 78. —Арк. 1092 - 1103). Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Ч. 1. — Прага, 1942. — Студії Музею Визвольної боротьби України. — Т. 1. — Підпис під фотографією 382. ЦДАВО України. — Ф. 3795. —On. 1. — Спр. 566. — Арк. 1 — 107. Українська Господарська Академія в ЧСР 1922—1935. Нью-Йорк 1959.(с.96) https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/13003/file.pdf Посилання Тинченко Я.Ю. » Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2