Залізниця Кюло — Модан (, ) — залізниця завдовжки 135 км, що прямує від Кюло поблизу Шамбері через Сен-Жан-де-Мор'єнн до Модана у Франції. Разом з італійською її часто називають «залізницею Фрежюс» або «залізницею Мон-Сені».

Попри те, що вона пролягає під перевалом Фрежюс, її іноді називають залізницею , тому що з давнини до відкриття залізничного тунелю Фрежюс в 1871 році, більшість людей використовували перевал Мон-Сені для пересування між Францією та Італією. У 1868—1871 рр. тимчасова проходила через перевал Мон-Сені, для сполучення французької та італійської залізниці.

Залізниця Кюло — Модан належить і управляється SNCF, а лінія Модан — Туріна, яка сполучається з нею, управляється FS.

Історія , яка містила залізницю Кюло — Модан через Савою та залізницю Турин — Модан через П'ємонт, побудовано в 1850-х роках Королівством Сардинія та названо на честь свого короля Віктора Еммануїла II.

Дільницю Кюло — Сен-Жан-де-Морієн відкрито в 1856—1858 рр.

До 1860 року Сардинія містила Савою і П'ємонт. Однак в 1860 році Савойю та графство Ніцца анексовано Францією. У 1862 році залізниця Кюло — Модан стала частиною , і лінію продовжено до Сен-Мішель-де-Морієн.

Решта дільниці Сен-Мішель — Модан і тунель до Італії відкрито 16 жовтня 1871 року Ransom p 62

12 грудня 1917 року військовий потяг на швидкості зійшов з рейок біля Сен-Мішель-де-Морієн, загинуло кілька сотень солдатів.

Опис

Дільниця завдовжки 20 км Сен-Мішель — Моданом на північній стороні тунелю Мон-Сені має максимальний похил (градієнт) 3 %, середній похил 2,1 % і найменший радіус кривизни 350 м. Було необхідно зведення опорних конструкцій у складних районах із небезпекою зсувів, а також тунелів загальною довжиною 4624 м. Дільниця завдовжки 41 км між Бардонеккією та південним порталом тунелю Мон-Сені має максимальний похил 3 %, середній похил 2,05 % і найменший радіус кривизни 450 м. На цій дільниці побудовано 18 мостів і 26 тунелів загальною довжиною 8115 м.

У 1925 році дільницю Модан — Шамбері електрифіковано 1,5 кВ постійного струму з використанням третьої рейки. Це найвища напруга, яка коли-небудь використовувалася на третій рейці в залізничних мережах Європи. У 1976 році третю рейку замінили на повітряний провід.

Примітки

Посилання Jacques Molinari: Caractéristiques d’infrastructures comparées des percées ferroviaires alpines franco-italiennes:B – Contraintes constructives (génie civil & infrastructures lourdes) régissant les circulations sur la ligne de Modane. (PDF) Dezember 1999