Ерік Саті́ (ім'я при народженні — Alfred Eric Leslie Satie, писав своє ім'я як Erik Satie; 17 травня 1866, Онфлер — 1 липня 1925, Париж) — французький композитор і піаніст.
Автор опер, оперет, балетів, пісень та численних творів для фортепіано. Він стоїть біля витоків «музики як частини інтер'єру» (), фонової музики, яку пізніше назвуть «ембієнт» (). Серед учнів Еріка Саті — композитори французької шістки ()
Біографія Ерік Саті народився 17 травня 1866 року в нормандському портовому місті Онфлер. Його матір'ю була Жанна Леслі, батьком — Альфред Саті, морський брокер. Вихований в дусі англіканізму, Ерік Саті провів свою юність між Нормандією і Парижем. У 1870 році сім'я Саті покинула Онфлер і оселилася в Парижі, де батько отримав посаду перекладача. Після смерті матері у 1872 році, Ерік повертається до Онфлеру, але через шість років знову їде в Париж до батька, який до того часу знову одружився з Ежені Барнеч, викладачкою фортепіано. Мачуха навчила Еріка основам гри на інструменті.
У 1879 році він вступає до Паризької консерваторії, але через два роки незадовільного навчання його відрахували. В кінці 1885 року він поновився, але знову не закінчив навчання. В цей період була написана перша його відома фортепіанна п'єса — «Алегро» (1884). Неспроможний справити хороше враження на консерваторських викладачів, Саті вступає до піхотинського полку.
Через декілька тижнів служби, вирішивши, що армія — не для нього, він виходить роздягнений на двір у холодну зимову ніч, захворює запаленням легень і, таким чином, демобілізується.
У 1887 році він оселяється на Монмартрі і пише твір «Оживи» («''ogive''» — «готична арка») — чотири фортепіанні п'єси. Саті сказав, що надихнули його на ці твори вікна собору Нотр Дам. Примітно те, що в нотному записі цих п'єс відсутні тактові риски. Взагалі, Саті досить швидко розвинув свій особливий стиль нотації — нотації у формі інтерпретації твору.
У 1888 році він створює «Три Гімнопедії» для піаніно.
У 1890 році стає завсідником кабаре «Чорний кіт», де знайомиться з Клодом Дебюссі. У 1891 році двоє друзів вступають до «Кабалістичного ордену Троянди-Хреста». Як офіційний композитор і капельмейстер цього ордену Саті пише декілька творів, такі як «Дзвінки Троянди-Хреста» та «Син Зірок».
У 1915 році Саті знайомиться з Жаном Кокто, з яким починає співпрацювати наприкінці 1916 року. Вони вдвох стали духовними основоположниками «французької шістки», що була створена у 1920-му. Пікассо знайомить Еріка Саті з художниками-кубістами, зокрема з Жоржем Браком, разом з яким Саті працював над п'єсою «Пастка Медузи».
Див. також 9438 Саті — астероїд, названий на честь композитора.
Примітки
Бібліографія Филейко Г., Э. Сати, в сборнике: Вопросы теории и эстетики музыки, в. 5, Л., 1967; Шнеерсон Г., французская музыка XX века, 2 изд., М., 1970; Cocteau J., Е. Satie, Liège, 1957.
Посилання Сайт, присвячений композиторові Біографія та дискографія Satie Scores + Audio & MIDI