Океанський коловорот — це великий стійкий вир (циклічна течія) океанської води, утворений спільною дією океанських течій і, почасти, вітрів. Ці вири викликані силою Коріоліса. У складі коловороту виокремлюються окремі стійкі течії.

Субтропічні коловороти

Субтропічний коловорот Індійського океану, що містить систему Агульської течії. Північноатлантичний субтропічний коловорот, що включає Гольфстрім, Лабрадорську течію, Східно-Гренландську течію, Північноатлантичну течію, Північноатлантичну екваторіальну течію та Саргасове море. Південноатлантичний субтропічний коловорот, що містить найменшу систему Бразильської течії. Північно-Тихоокеанський субтропічний коловорот, що включає більшу частину північної частини Тихого океану та розташований між екватором і 50° пн. широти. Цей коловорот обертається за годинниковою стрілкою і має чотири основні течії: Північно-Тихоокеанська течія на півночі, Каліфорнійська течія на сході, Північна екваторіальна течія на півдні та течія Куросіо на заході. Південно-Тихоокеанський субтропічний коловорот, який є найменшою системою Східно-Австралійської течії.

Субполярні коловороти

Північноатлантичний субполярний коловорот Субполярний коловорот моря Ведделла Субполярний коловорот моря Росса Субполярний коловорот моря Бофорта

Коловороти та циркуляція в океанах Великі океанські течії переміщають значні обсяги води. Цим вони здійснюють перерозподіл тепла на поверхні планети, впливаючи на формування клімату. Крім того коловороти здійснюють перенесення речовин, розчинених у воді, нерозчинних речовин і предметів, завислих у її товщі та тих, що залишилися плавати на поверхні води. Є підстави вважати, що коловороти палеоокеанів мали вплив на формування осадових порід земної кори та, відповідно, покладів корисних копалин. Коловороти мають вплив на перерозподіл вуглецю та поживних речовин по планеті.

Сучасним аспектом діяльності океанських коловоротів є нагромадження у середині них поряд із природними рештками та організмами значних обсягів антропогенного сміття. На цей час у цьому смітті переважає пластик різних видів. Усі океанські коловороти створюють так звані сміттєві плями відомі також під назвами сміттєві вихори, пластиковий суп. Найбільше нагромадження штучного сміття називається Північно-тихоокеанською сміттєвою плямою (ПТСП), яка розташована всередині Північно-Тихоокеанського коловороту. Щільність забруднювачів із часом змінювалась: певний час вона була максимальною посередині, а нині істотно більша у її західній та східній частинах. ПТСП є наочним прикладом забруднення моря пластиком.

У середовищі океанських коловоротів формується специфічна екосистема, яку називають . Окремі види (наприклад, шкірясті черепахи) активно використовують їх для подолання великих відстаней, економлячи свою енергію. Останні іноді також вміють використовувати зустрічні течії, щоб плисти проти основної течії, слідуючи їй. Поряд із позитивними чинниками зростає небезпека перенесення океанськими вихорами високоінвазивних видів тварин і рослин, що потенційно може спричинити зникнення аборигенних видів.

Див. також Тихоокеанська сміттєва пляма

Примітки

Рекомендована література