Карт (Онаеҥ, карт кугыза) — жрець у традиційній релігії марійців.
Етимологія Слово запозичене з «старець». Існують і власне марійські назви — кугыза («старець»), югтич («жрець»), онаеҥ («провидець»), арвуй (пор. - проповідник ; - ворожка ). Східні марійці називають своїх жерців мулла . Поняття тотожне ; ; , . Ймовірно, слово «юктуч» є похідним від йÿк, гірський прислівник юк — голос (звучання голосових зв'язок), у переносному значенні — голос (переконання, навіювання будь-якої ідеї, судження, оцінка, думка) або від марійського «юкташ» — читати, припустимо, читати молитву.
Обов'язки У картів є помічники — ÿссö. Карти обираються зборами общинників — Погин. Картом зазвичай був чоловік 60 років і старше (через брак гідного - людина середнього віку), який знає марійських божеств, зарекомендував себе статечним життям, вміє швидко і жваво говорити. Давав імена новонародженим, освячував шлюби і ховав померлих.
Див. також
Марійська традиційна релігія
Література
Саберов Р. А. Финно-угорское жречество XX века: проблемы развития // XX век и Россия: общество, реформы, революции. — 2013. — № 1-1. — С. 138—148. Саберов Р. А. Жречество мари (конец XX — начало XXI века): проблемы институционализации // Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. — 2013. — № 4-1. — С. 264—268. Саберов Р. А. Интервью с А. И. Рукавишниковым // Colloquium heptaplomeres. — 2014. — № 1. — С. 163—170. Саберов Р. А., Шкалина Г. Е. Институт жречества черемис и вотяков в XVIII — начале XX века: к проблеме сравнения и классификации // Вестник Мининского университета. — 2015. — № 1 (9). — С. 6.