Prunus ursina — вид сливи, що росте в лісах Західної Азії від Туреччини до Сирії, Ізраїлю та Лівану. Деякі джерела відносять цей вид до Prunus cocomilia.
Опис Prunus ursina — це листопадний кущ або невелике дерево, що досягає від 4 до 8 метрів у висоту; він дуже розгалужений, а гілки іноді мають колючки. Гілочки оксамитові, а листя яйцеподібне або довгасте. Prunus ursina цвіте парами білих гермафродитних квітів навесні. Його несмачні плоди діаметром 2–3 см мають кулясту форму, а при дозріванні стають жовтими або темно-помаранчевими, але можуть бути токсичними при надмірному вживанні.
Використання З плодів можна отримати барвник від темно-сірого до зеленого, а з листя — зелений.
Рослини виду Prunus містять амігдалін та пруназин, речовини, які розщеплюються у воді з утворенням ціаністого водню. Ціаністий водень – це безбарвна, надзвичайно отруйна хімічна речовина, яка надає мигдалю характерного смаку. Ці речовини містяться переважно в листі та насінні та можуть бути виявлені за гірким смаком. Зазвичай він присутній у занадто малій кількості, щоб завдати шкоди, але будь-яке дуже гірке насіння чи фрукт не слід вживати.
Вживання невеликої кількості ціанистого водню стимулює дихання та покращує травлення. Надмірне споживання токсину може спричинити дихальну недостатність та смерть.
Вирощування Prunus ursina краще плодоносить на повному сонці, але також успішно росте і в півтіні. Насіння потребує двох-трьох (2–3) місяців холодної стратифікації для проростання.
Примітки